COVID та фарміндрустрія: ліки від раку надалі в пріоритеті

Створення вакцини проти коронавірусу в такі рекордно короткі терміни було б неможливим без кооперації та використання новітніх технологій, включаючи штучний інтелект. Завдяки взаємодії німецької біотехнологічної фірми BioNTech з американським фармацевтичним гігантом Pfizer вдалося за 10 місяців зробити те, на що раніше витрачали в середньому сім років: розробити вакцину, провести клінічні випробування, отримати допуск регулятора і випустити її на ринок.

Така співпраця великих фармацевтичних концернів з інноваційними біотехнологічними фірмами триватиме і після пандемії коронавірусної хвороби. В цьому впевнені автори доповіді консалтингової фірми EY Клаус Орт (Klaus Ort) і Александер Нуйкен (Alexander Nuyken).

Читайте також: Як довго захищають вакцини Moderna і BioNTech/Pfizer?

І саме досвід розробки вакцини за рекордно короткі терміни радикально змінить у майбутньому підхід до наукових досліджень. У червні 2021 року, зазначають Орт і Нуйкен, на різних стадіях розробки або вже на ринку були 260 вакцин і 506 лікарських препаратів проти коронавірусу. А ще створено вже понад 1000 тестів, що дозволяють встановити наявність інфекції в організмі людини.

Головним напрямком залишиться боротьба з раком

У 2020 році пандемія ковіду істотно змінила фокус діяльності провідних фармацевтичних концернів у світі. Так, 80 відсотків клінічних досліджень, не пов'язаних з розробкою медикаментів проти COVID-19, було припинено. Проте боротьба з коронавірусом не призвела до фундаментальної зміни курсу фармацевтичної промисловості. Як і раніше, найважливішими розробками вважають препарати проти раку, які забезпечували і в 2020 році підприємствам галузі максимум товарообігу.

Загалом пандемія коронавірусної хвороби помітно загальмувала торік зростання лідерів світової фармацевтики. У порівнянні з іншими ця галузь, щоправда, зростала: якщо загальносвітовий економічний спад становив 3,5 відсотка, оборот 21 найбільшої фармацевтичної фірми збільшився на 4,4 відсотка. Але за попередній рік це зростання становило 12,8 відсотка.

Читайте також: Чи можливо в Україні виробляти вакцину від COVID-19?

Експерти з фірми EY проаналізували для своєї доповіді фінансові звіти 20 найбільших фармацевтичних концернів світу і додатково включили до свого огляду дані німецької компанії Merck KGaA, що має велике значення на ринках Швейцарії, Австрії та Німеччини.

На світовому фармацевтичному ринку домінують фірми зі США

Дослідження вказало на провідні позиції американських виробників ліків: торік на їхню частку припала понад половина всього обороту на світовому фармацевтичному ринку - 51 відсоток.

Однак від року до року цифри часто змінюються внаслідок поділів, злиття і поглинань компаній або запаморочливого успіху будь-якого окремого медикаменту. Саме цим пояснюється зростання обороту 21 фірми в 2019 році на 12,8 відсотка: у тому році японський виробник ліків і вакцин Takeda поглинув ірландську фірму Shire, що відразу забезпечило йому місце в першій десятці. Тому порівнювати показники 2019 року зі 4,4 відсотка зростання галузі в 2020-му не зовсім коректно.

Ще приклади: Pfizer був в 2019 році другим за величиною фармацевтичним концерном світу. Але потім виокремив зі свого складу дочірню фірму Upjohn і відразу опустився на шосте місце. А нью-йоркський концерн Bristol-Meyer-Squibb, відомий під брендом BMS, збільшив свій оборот відразу на 10 мільярдів євро завдяки лише одному новому препарату проти раку.

Що буде з галуззю далі?

На даний момент у ЄС мають допуск чотири вакцини проти коронавірусу. За даними EY, ще 17 вакцин-кандидатів перебувають на останній - третій - фазі клінічних випробувань і скоро теж будуть претендувати на допуск. А загалом у світі налічується 260 розробок вакцин, більшість із яких, однак, як вважає Александер Нуйкен, так ніколи і не з'являться на ринку.

Читайте також: Концерн Pfizer і вакцина від коронавірусу: прибутки важливіші за життя?

Через поширення нових варіантів коронавірусу розробці нових вакцин і далі будуть приділяти велику увагу, але шанси вийти на ринок, на думку експерта, мають тільки препарати, що перебувають у другій або третій фазі клінічних випробувань. Важливими, однак, залишаться розробки процедур молекулярного тестування, необхідні для пошуку нових варіантів вірусу, що піде на користь виробникам устаткування для діагностики.

На ситуацію в фармацевтиці вплинув передусім прорив мРНК-технології, яку використовували під час розробки своїх вакцин фірми BioNTech і Moderna. А ще - усвідомлення того факту, що успіх за такі рекордно короткі терміни можливий тільки за умови співробітництва та застосування нових технологічних рішень.

Тому Нуйкен очікує, що в майбутньому буде більше кооперації в дослідженнях і розробці, а великі фармацевтичні концерни почнуть активно купувати ноу-хау невеликих біотехнологічних фірм. А оскільки ця пандемія, за оцінкою експертів EY, не остання, то і значення багатомільярдного ринку вакцин тільки зростатиме.

Суперечки про патенти на мРНК-вакцини - марна трата часу

Суперечки про скасування патентів на вакцини Нуйкен вважає марною тратою часу. Уявлення про те, що високотехнологічні мРНК-вакцини можна копіювати та виробляти всюди в світі, за його словами, абсолютно неправильне.

Навіть якщо не брати до уваги складність організації дворазової вакцинації через певні проміжки часу, в країнах, що розвиваються, просто немає наявних холодильних ланцюжків, які необхідні для постачання вакцини до пунктів вакцинації, вказує експерт. Тому, вважає він, бідним державам потрібні традиційні векторні вакцини, зокрема, препарат фірми Johnson & Johnson, щеплення яким для захисту від ковіду достатньо зробити тільки один раз.