Фармконцерн Pfizer - рятівники світу чи шукачі прибутків?

У Німеччині великий резонанс викликали нещодавні повідомлення низки ЗМІ, згідно з якими розробники нової вакцини від коронавірусу - німецький стартап BioNTech і американський фармацевтичний гігант Pfizer - під час переговорів з Єврокомісією вимагали за свою вакцину значно вищу ціну, ніж остаточна. Власне, вимагав Pfizer, бо саме американці вели переговори з Брюсселем.

Виявилося, що ця фармкомпанія вважала для себе прийнятною ціну в понад 54 євро за одну дозу вакцини за умови купівлі Євросоюзом 500 мільйонів доз. У підсумку це означало б 27 мільярдів євро за можливість провакцинувати тільки половину жителів ЄС. Як аргумент представники Pfizer називали не те, скільки саме коштів вони інвестували в розробку вакцини, а економічну користь від подолання пандемії. Однак під час непростих переговорів представникам Єврокомісії вдалося домовитися про нинішню ціну - близько 16 євро за дозу.

Читайте також: Ляшко повідомив про реєстрацію в Україні вакцини BioNTech/Pfizer

Опубліковане журналістське розслідування спричинило жваву суспільну дискусію в Німеччині, яка не вщухає й досі. Це також змусило уважніше придивитися до американського фармацевтичного гіганта та його практик.

Багата історія...

Все почалося понад 170 років тому з простого засобу від паразитів, що називався "Сантонін". 1849 року Карл Пфайзер і його двоюрідний брат Чарльз Ф. Ергарт заснували компанію Charles Pfizer & Company в Брукліні, Нью-Йорк. Тепер ця фармацевтична компанія - один із провідних глобальних гравців на ринку медпрепаратів, що налічує майже 100 тисяч співробітників по всьому світу, а найбільш продаваним препаратом в її асортименті є "Віагра".

Pfizer пропонує широкий спектр лікарських засобів і добряче на цьому заробляє. Власне, як і багато інших представників фармацевтичної галузі, які лише 2019 року забезпечили собі продажі на загальну суму в 1,1 трильйона доларів США.

Здавалося б, а що тут такого: пропонуєш товар, на який є активний попит, а в підсумку заробляєш - типова бізнес-модель. Все це правильно, але ліки - не шпалери, де помилка або недогляд виробника рідко призводять до фатальних наслідків. Медпрепарати - це активні хімічні речовини, які потрапляють у людський організм і можуть мати не лише позитивні, а й негативні наслідки. Останні відомі як побічні дії.

Задля того, щоб виявити та попередити такі іноді вкрай небажані побічні дії, потрібен час і чимало всебічних перевірок - спершу лабораторних, а згодом і клінічних, а все це потребує не лише часу, але й грошей. І ось тут у фармкомпаній нерідко виникає спокуса зекономити. Така спокуса спіткала й Pfizer.

...не без неприємних сторінок

Коли в 1996 році в одному з регіонів Нігерії спалахнула епідемія менінгіту, компанія Pfizer одразу зголосилася допомогти місцевій владі, надіславши в цю африканську країну гуманітарну допомогу. Нею виявився розроблений компанією препарат "Трован", який безплатно отримали багато дітей у нігерійській провінції Кано.

Однак згодом виявилося, що на той момент цей антибіотик ще не був схвалений для застосування. Тож діти в Нігерії стали чимось на кшталт піддослідних кроликів для перевірки дії тоді ще експериментального медпрепарату Pfizer. А наслідки? За даними нігерійської влади, у результаті вживання цього антибіотика щонайменше 11 дітей померло, а понад 200 інших і досі страждають від завданої їхньому здоров'ю шкоди, причому для декого з них наслідки виявилися непоправними: частковий параліч, сліпота, глухота і пошкодження мозку. Натомість сама компанія Pfizer рішуче заперечує будь-який зв'язок між цими трагічними випадками і своїм антибіотиком.

Зрештою, Pfizer домовилася з провінційною владою Кано, що збиралася позиватися проти фармкомпанії, сплативши компенсацію в 75 мільйонів доларів. До речі, згідно з публікаціями викривальної платформи Wikileaks, компанія Pfizer нібито заздалегідь найняла приватних детективів для отримання компромату на нігерійського прокурора, який відповідав за цю справу.

Пандемія COVID-19 і Pfizer у пошуках партнерів

Такі неприємні моменти, як випадок у Нігерії, не раз траплялися в історії фармацевтики. Однак коли торік у світі спалахнула пандемія COVID-19 і уряди чи не всіх країн світу сушили собі голову над тим, як знайти якомога дієвіший спосіб захистити життя десятків мільйонів, а можливо, й сотень мільйонів людей, нагальна потреба у вакцині мимовільно відбілила не завжди кришталево чисту репутацію фармкомпаній.

У той час багатомільярдні суми з кишені платників податків бурхливим потоком полилися в бік концернів, щоб ті якнайшвидше розробили й доставили сотні мільйонів доз високоефективних і безпечних вакцин від коронавірусу. Тодішній золотий дощ на фармпідприємства не обійшов і Pfizer, що отримав кошти в рамках відповідної програми уряду США Operation Wharp Speed.

Саме тоді голова правління й генеральний директор Pfizer Альберт Бурла опинився перед вибором: розробити необхідний препарат самотужки або знайти іншу прийнятну альтернативу. І цією альтернативою став молодий німецький стартап - розташована в Майнці компанія BioNTech. Німецький партнер, у який Бурла влив два мільярди доларів інвестицій, не підвів, розробивши торік революційну вакцину BNT 162b2, відому у світі як вакцина BioNTech/Pfizer. Саме цей препарат першим у світі отримав дозвіл на застосування в Європейському Союзі, США, Великобританії, Ізраїлі та в низці інших країн.

Читайте також: Розробник вакцини BioNTech/Pfizer про мутацію вірусу та про те, чому не вакцинується сам

Ще 2020 року обома компаніями було випущено 50 мільйонів доз цієї вакцини, а цьогоріч планується поставка близько мільярда доз. Цей препарат вже врятував десятки мільйонів людей. Ще ніколи в історії фармкомпанії не демонстрували такого блискавичного успіху за такий короткий проміжок часу, як німецько-американський тандем. Тепер виходить, що Альберт Бурла разом із засновником BioNTech отримав ореол рятівника світу. Утім, якщо пильніше придивитися до дій Pfizer, виникає враження, що максимізація прибутків і досі залишається головною метою цієї компанії.

Рятівник світу чи звичайний ділок?

Одними із перших, хто зіткнувся з чіпкою діловою хваткою Pfizer, стали члени Єврокомісії. Під час переговорів, які тривали багато місяців, Pfizer не тільки вимагав "прийнятної" в його розумінні ціни за вакцину від коронавірусу, він також хотів виторгувати для себе ще дещо. За даними інсайдерів, зокрема, євродепутата з Німеччини Петера Лізе (Peter Liese), американська компанія наполягала на звільненні в ЄС від будь-якої відповідальності за можливі побічні дії нового препарату.

"Pfizer чинив тиск на Єврокомісію. Вочевидь, компанія не хотіла миритися з готовністю брати на себе відповідальність за можливу завдану шкоду через допущену помилку, що в Європі є поширеною законною практикою", - каже євродепутат. За його словами, для єврофункціонерів вимоги Pfizer щодо звільнення від відповідальності були просто неприйнятними. Інакше це було б дуже "сміливо, якщо не сказати недбало", додав політик.

Саме тому перемовини з американською компанією і тривали так довго. За столом переговорів з єврокомісарами сиділо й понад 20 адвокатів Pfizer. Лише в листопаді 2020 року вдалося знайти необхідний компроміс. Увесь цей час Єврокомісія не оголошувала причин затягування перемовин, що, на думку Лізе, виявилося помилкою й завдало єврочиновникам неабиякої іміджевої шкоди.

Щодо самих розробників вакцини, представників BioNTech, то Лізе каже, що затримка переговорів через надмірні апетити Pfizer справляла на них гнітюче й неприємне враження. "Це можна було побачити в їхніх очах", - запевняє Лізе. За його словами, німецьких науковців гнітило те, що взагалі обговорювалася можливість укладання угоди з ЄС щодо поставок вакцини, "попри те, що вони випускають (цей препарат. - Ред.) у ЄС та й узагалі спромоглися розробити цю вакцину завдяки допомозі ЄС".

Гіркий досвід Аргентини

Однак про безоглядне зосередження на прибутках компанії Pfizer навіть у час пандемії COVID-19 говорять не лише в ЄС. Це відчули й урядовці деяких країн Південної Америки. Приміром, уряд Аргентини не зміг домовитися з американським фармацевтичним велетнем щодо придбання вакцини BioNTech/Pfizer. Днями міністр охорони здоров'я Аргентини не стримався, визнавши, що "Pfizer повівся дуже погано".

Ще торік аргентинські урядовці домовилися із Pfizer, що уряд Аргентини знайде добровольців для перевірки препарату. У серпні 2020 року понад шість тисяч аргентинців відгукнулися на заклик влади взяти участь у третій фазі випробувань цієї вакцини від коронавірусу. Половина учасників отримала вакцину, а друга половина - плацебо. Усе це робилося з надією, що Pfizer так само зробить крок на зустріч Аргентині й надасть вакцину. Утім, на аргентинців чекало гірке розчарування. Досі, якщо не враховувати групу волонтерів, жоден з 44-мільйонного населення Аргентини не отримав щеплення вакциною BNT 162b2.

Тепер аргентинцям доводиться лише спостерігати, як перевірений на їхніх співвітчизниках препарат успішно рятує людські життя деінде, а самій Аргентині доводиться робити ставку на російську вакцину "Спутник V".

Причиною провалу перемовин з Pfizer в уряді Аргентини так само називають відмову компанії відповідати за можливі побічні дії препарату. Цю проблему щодо позиції Pfizer промовисто прокоментував президент Аргентини Альберто Фернандес: "Вони відповідальні за вакцину, а не держава. Держава купує, а вони продають. Не розумію, чому ми взагалі маємо створити для них таку норму в законі, котра звільняла б їх від будь-якої цивільної та кримінальної відповідальності".

Натомість у самій американській компанії називають іншу причину провалу переговорів. За даними виробника, Аргентина не забажала оплачувати транспортування вакцини, для зберігання якої потрібні особливі умови й наднизькі температури.

Однак для декого з аргентинських експертів запевнення компанії Pfizer виглядають не зовсім переконливо. До таких належить і епідеміолог Уго Піцці. Він - автор 23 праць про інфекційні хвороби й підтримує позицію уряду своєї країни. За словами Піцці, умови, які висувала компанія, були неприйнятними. "Це просто неймовірно, що добровільний жест Аргентини щодо третьої фази випробувань (вакцини. - Ред.) не знайшов відгуку в формі адекватного кроку у відповідь", - говорить експерт.

Від Перу Pfizer вимагав ще й майнових гарантій

Не краща ситуація щодо переговорів із Pfizer була й у сусідньому Перу. Ця країна - одна з тих, хто найбільше постраждав від пандемії, адже тут на 32 мільйони населення зафіксували понад 44 тисячі летальних випадків унаслідок COVID-19. Попри це Pfizer висував під час перемовин, як і скрізь, досить жорсткі, а подеколи й неприйнятні умови.

Хоч угоду на постачання 20 мільйонів доз вакцини з урядом Перу таки підписали, але цьому передував непростий пошук компромісів із ласим до прибутків фармконцерном. Як повідомили в міністерстві охорони здоров'я Перу, крім звичної вже вимоги Pfizer щодо уникнення жодної відповідальності, американський фармгігант вимагав від перуанського уряду ще й майнових гарантій у разі неспроможності країни розрахуватися за замовлені поставки. Такими гарантіями, на погляд компанії, могло би стати майно, яке перебуває у державній власності.

Як зазначив голова перуанської профспілки лікарів Талавера Чавес, під час переговорів щодо вакцини "Pfizer переслідує меркантильну політику". "Вони не поважають законів країни, яка купує їхню вакцину, намагаючись натомість звалити відповідальність за можливі побічні ефекти на країн-покупців", - каже очільник перуанської лікарської профспілки.

Pfizer постачатиме вакцину для бідних країн у рамках COVAX

Попри такі негативні відгуки про підходи Pfizer, сама компанія зголосилася добровільно взяти участь у Глобальному фонді доступу до вакцин проти COVID-19 (COVAX). Ця ініціатива передбачає надання країнам що розвиваються, а також країнам із перехідною економікою, у тому числі й Україні, можливість отримати на безоплатній основі вакцини від коронавірусу.

У відповіді компанії Pfizer на запит DW щодо участі у цій ініціативі зазначалося: "Цьогоріч ми надамо в рамках ініціативи COVAX до 40 мільйонів доз вакцини від COVID-19. Нашим пріоритетом залишається надати якнайшвидше та якнайбезпечніше вакцину та лікування тим, хто їх потребує".

Механізм COVAX, до якого причетні Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) та низка приватних ініціатив, передбачає, що за доставку вакцини для цього фонду платитимуть багаті країни, а отримуватимуть їх країни бідні. Загалом передбачається виділити за цим механізмом до двох мільярдів доз вакцини, щоб узяти під контроль подальше стрімке поширення коронавірусу.

Ось як оцінює участь компанії Pfizer представниця організації "Лікарі без кордонів" Елізабет Мес'ют: "Це лише два відсотки від тієї кількості вакцини, яку можна буде виробити в поточному й наступному році. А якщо подивитися на те, скільки, власне, країн будуть забезпечені вакцинами в рамках COVAX, то цього замало".

Людське життя й "патент на сонце"

Сама Мес'ют не демонструє ворожого ставлення до фармацевтичної галузі як такої й розуміє важливість випуску окремих медикаментів, ліків та вакцин. Але в організації "Лікарі без кордонів" невдоволені тим, що уряди країн не займають рішучішої позиції на переговорах з фармкомпаніями. "Чому той самий уряд Німеччини не згадає, скільки саме урядових коштів було виділено через різні програми на підтримку розробки й випуску вакцин, і не прив'яже ці гроші до певних умов?" - запитує Мес'ют. Тут варто згадати, що лише компанія BioNTech отримала 375 мільйонів євро урядової допомоги задля швидкої розробки вакцини.

Визначальним для іміджу провідних фармкомпаній стане те, чи опиратимуться вони й далі вимогам безоплатно ділитися патентами з іншими. Такі вимоги вже озвучували Індія та ПАР, щоб ці препарати могла випускати кожна компанія на планеті. Натомість у Pfizer мають щодо цього іншу думку, наполягаючи на міжнародній системі захисту інтелектуальної власності й патентуванні винаходів. Американський фармгігант наголошує, що право на інтелектуальну власність або патентування потрібне "для захисту самих пацієнтів від недопущених або фальшивих препаратів". Крім того, така практика захищає і самі підприємства "від недоречного застосування" препаратів. "Патентування уможливлює добровільне надання ліцензії, завдяки чому ми можемо надавати наші препарати у всьому світі для боротьби з пандемією", - наголошують у компанії.

Однак Елізабет Мес'ют наводить як контраргумент досвід розробників інсуліну, які просили за патент символічну ціну в один долар. Схожі погляди на патентування висловлював і розробник вакцини від поліомієліту, який "запитував, чи можна запатентувати сонце".

Такий же погляд сповідує й один із найбільш переконаних критиків фармкомпаній - колишній професор з клінічних досліджень при Копенгагенському університеті Пітер К. Гоцше. За його даними, фармкомпанії нерідко поводяться, як мафія. "Вони гірші за представників будь-якої іншої галузі. Корупція, хабарництво й виведення на ринок недопущених препаратів стали своєрідним правилом хорошого тону", - каже він.

Говорячи про Pfizer, колишній професор називає його одним із найгірших фармпідприємств за останні 50 років. Щодо вакцини й патентів Гоцше переконаний, що ці препарати мають бути у вільному доступі для всіх, а не тільки для тих, хто спроможний заплатити за патент.

Щоправда, думка про безоплатну можливість отримати вакцину від Pfizer тішить не всіх. Приміром, у Нігерії не спостерігається бажання вакцинуватися препаратом BNT 162b2.