Батько картографії

Середньовіччя наближалося до кінця: розпочиналася епоха великих географічних відкриттів. Природничі науки і техніка прогресували. Гуманістичні студії та спостереження за природою спричинилися до відкриття кулястої форми Землі. Знову і знову такі сміливці як Христофор Колумб вирушали у тривалі подорожі – на пошуки нових земель. Для визначення місцезнаходження кораблі потребували надійних інструментів: компасів, приладів навігації та карт. Безцінну допомогу вони отримали завдяки географу та картографу Герарду Меркатору.

Народившись у Фландрії, на території нинішньої Бельгії, 5 березня 1512 року, Гірт Кремер не міг передбачити, що одного дня стане всесвітньо відомим картографом. Але багатий дядько, який волів, щоби той зробив релігійну кар’єру, оплатив для нього курси латини. Гірт вивчав латину і, відповідно до моди того часу, взяв собі інше ім’я. "Кремер" - або "купець" – латиною звучав як "меркатор". 

Герард Меркатор був юнаком, спраглим до знань. Він поставив собі амбітну мету: вивчити новий світ та з точними вимірюваннями показати його графічно.

Вчений та "єретик"

Меркатор зустрічав людей, що поділяли його інтереси: математиків, картографів й граверів на міді. Вони навчили його основам подальшої наукової роботи. Згодом Меркатор відкрив власну крамничку в Антверпені. Він креслив карти, будував глобуси і збирав вказівки, отримані від моряків.

Бізнес просувався надзвичайно добре, допоки Меркатор не опинився у в’язниці через обвинувачення у "лютеранській поведінці" за його критичне мислення про Біблію та питання, чи справді Бог міг створити Землю з нічого.

Революційні карти

Сім місяців у в’язниці були важкими для Меркатора. За якийсь час після цього, як і багато інших інтелектуалів, він залишив Нідерланди і поїхав до Німеччини. У місті Дуйсбург, де будувався університет, Меркатору запропонували бути професором. Відкриття університету відклали, а Меркатор припинив викладати.  Картографія продовжувала залишатися його головною професією і протягом більше 40 років, він креслив карти, які базувалися на останніх наукових відкриттях, роблячи гравюри на мідних дошках. Це був найбільш плідний період його життя, протягом якого Меркатор завершив роботу над своєю знаменитою картою Європи.

1537 року світ побачив перший картографічний твір Меркатора, карту Святої Землі, яку він сам виколов на мідній пластині. За рік Меркатор створив малу карту світу, а трохи згодом, на основі власних вимірювань, карту Фландрії.

Підмога мореплавцям

1569 року він видав карту світу, яка нараховувала 18 аркушів та була призначена для мореплавання. Вона представила нову картину Землі. Основою для цього стала проекція Землі, названа на честь винахідника: вона репрезентувала Землю не як кулю, а у формі циліндра. Відтак усі меридіани мали однакову довжину, а лінії довготи розміщувалися паралельно та із однаковим проміжком між ними. Тож утворені паралелями та меридіанами прямокутники були однакові за розмірами.

Для моряків така деформація Земної поверхні була безцінною допомогою. Із глобусом вони не могли вести обрахунки свого курсу. Те, чого вони потребували, була пласка поверхня Землі – карта. Незважаючи на викривлення Земної кулі, карта Меркатора базувалася на точних географічних даних. Картограф отримав їх, перенісши дані із глобуса. За 28 років до того він виготовив глобус, який став основою для цих операцій.

Перший атлас

Але Меркатор прагнув чогось іще більш амбітного. Він мав задум описати Небо і Землю, додаючи знання з теології та історії. Він назвав проект "Атлас" на честь мавританського астронома. Меркатор хотів пояснити весь космос своєю роботою, що мала містити тексти про створення світу, а також коментарі про країни та їхню історію.

Навіть сьогодні слово "атлас" означає книгу, у якій зібрані карти.

"Атлас" став першою повноцінною публікацією картографа 1595 року, проте Меркатор її не застав. Незадовго до того, 2 грудня 1594 року, він помер у Дуйсбурзі. Сьогодні про видатного картографа нагадує дерев'яна епітафія на хорах церкви святого Сальватора, де його було поховано.

Автор: Христина Бондарєва, Олена Пузіна
Редактор: Дмитро Каневський