За що варто критикувати Гонтареву, а за що - ні
14 листопада 2016 р.
З початку жовтня на адресу голови Нацбанку Валерії Гонтаревої та політики, що проводить фінансовий регулятор, знову лунає багато критики. Лають її і бізнесмен Сергій Тарута, і лідер фракції "Батьківщина" Юлія Тимошенко, і гуртом увесь фінансовий комітет Верховної Ради. Нацбанк звинувачують ледь не у всіх фінансових бідах. У брошурі "Загроза економічній безпеці України", яку Тарута роздавав на початку жовтня учасникам зустрічі країн-членів МВФ та Світового банку у Вашингтоні, найбільший акцент зроблений на стані банківської системи. За останні два з половиною роки в Україні збанкрутувало більше 80 банків і критики стверджують, що громадяни втратили в них 134 мільярди гривень. Але опоненти керівництва Нацбанку не уточнюють, що за ці роки Фонд гарантування вкладів повернув українцям з банків-банкрутів близько 78 мільярдів гривень. Ще частина з 228 мільярдів гривень, які не підпадають під гарантії держави, буде повертатися вкладникам за рахунок розпродажу майна та активів банків-банкрутів.
Критика за "російську експансію"
Особлива увага в "аналітичній записці" Тарути приділяється також розвитку російського бізнесу на українському банківському ринку. Наразі частка російських банків складає 40,7 відсотка, вказано у документі. Але за даними Нацбанку, усі шість активних в Україні банків з російським капіталом займають лише 9 відсотків за активами. Експерти наполягають на тому, що не можна просто закрити російські банки, так як це призведе до великого навантаження на державний бюджет. "Банки з російським капіталом створюють робочі місця для наших громадян, кредитують наші компанії, і як-не-як виступають самі заручниками конфлікту між Росією і Україною. Дуже нерозумно позбавляти їх можливості все це робити для України", - пояснює член виконавчого комітету Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран.
Крім того, російські акціонери продовжують давати гроші своїм українським "донькам". Лише за цей рік вони були докапіталізовані на загальну суму 33,2 мільярда гривень: Зовнішекономбанк вніс 20 мільярдів гривень в капітал Промінвестбанку, ВТБ надав своєму однойменному українському банку 8,9 мільярда гривень, а Сбербанк - 4,3 мільярда гривень.
Також Нацбанк звинувачують і в тому, що він не стримує інфляцію. Критики стверджують, що "споживча інфляція галопує: індекс споживчих цін у 2015 році склав 148,7 відсотка до 2014 року". Але Нацбанк поставив своєї ціллю утримання інфляції лише восени 2015 року. За його планом, на кінець 2016 року рівень інфляції має бути 12 відсотків (плюс/мінус 3 відсотки), а 2017- 8 відсотків. Поки що НБУ справляється з цим завданням- за десять місяців цього року інфляція склала 12,4 відсотка.
У критиків є особисті мотиви?
Наразі не відомо, чому саме Сергій Тарута ініціював ці інформаційну кампанію. Він не володіє банками, але є власником страхової компанії. В Нацбанку заявили, що його основний бізнес- компанія "ІСД" Сергія Тарути винна банкам більше 2,5 мільярда гривень. "На сьогоднішній день неповернених, прострочених боргів "ІСД" більше ніж на 2,5 мільярда гривень тільки в балансах наших банків. Тому, я думаю, що це все збіглося за часом і в просторі", - прокоментувала в інтерв'ю телеканалу "Громадське" конфлікт з паном Тарутою Валерія Гонтарева.
Проти Нацбанку виступила також і Юлія Тимошенко. Вона заявила, що "Гонтарева стояла за всіма маніпуляціями з державними цінними паперами за часів Януковича, а сьогодні вона продовжує це робити з курсом гривні, з рефінансуванням банків ". Пані Тимошенко наполягає, щоб Верховна Рада створила комісію з розслідування всіх дій голови НБУ.
В Нацбанку заяви лідера "Батьківщини" пов`язують з виведенням з ринку банку "Велес", близького до цієї партії. "Нарікання Юлії Тимошенко на виведення банків з ринку пояснюється просто. У 2015 році банк "Велес" був виведений з ринку за схемні операції", - повідомила прес-служба НБУ. Банк "Велес" належав депутату сьомого скликання від "Батьківщини" Костянтину Бондареву.
Інформаційна війна
Критики вже вжили деяких заходів з метою зміни голови НБУ. Депутати з банківського комітету парламенту звернулися до Президента України з проханням звільнити пані Гонтареву "через втрату бездоганної ділової репутації". "Це рішення – логічний результат двох років наших зусиль налагодити конструктивну співпрацю із діючим керівництвом НБУ. У парламентсько-президентській республіці керівник центрального банку просто зобов’язаний співпрацювати із вищим законодавчим органом. Без конструктивної взаємодії із парламентом та урядом, неможливо вивести вітчизняну економіку та фінансову систему із однієї з найбільших криз у світі за останні 50 років", - заявив голова комітету Сергій Рибалка.
Після цієї заяви між депутатами і Нацбанком остаточно розв’язалася повноцінна інформаційна війна. У відповідь відомство Гонтаревої звернулося до голови Верховної Ради Андрія Парубія з аналогічною пропозицією - замінити голову комітету Сергія Рибалку у зв’язку з непрофесійністю, політичною заангажованістю. "Нацбанк наполягає на призначенні іншого голови та більш професійного і менш заангажованого складу Комітету ВР з питань фінансової політики і банківської діяльності", - йдеться у повідомленні НБУ.
Дорога чистка банківського сектора
Якими би не були мотиви тих, хто домагається відставки Валерії Гонтаревої, не завжди їхні звинувачення витримують перевірку фактами. Тим не менше, експерти вказують, що підстави для критики роботи керівництва НБУ таки є. Один із закидів, який роблять незалежні аналітики топ-менеджерам Нацбанку - оголошена Валерією Гонтаревою чистка банківської системи коштувала державі занадто дорого. На виплати вкладникам з державного бюджету і від Нацбанку у Фонд гарантування вкладів було направлено біля 72 мільярдів гривень. Ці гроші фонд має віддавати за рахунок продажу активів банків-банкрутів. Але поки що його успіхи в цій сфері дуже скромні. Торік Фонду вдалося продати активів лише на один мільярд гривень, а в цьому році передбачається, що виручка від їх продажу складе 12 мільярдів гривень. "Кількість покупців невелика. Наприклад, автомобілями банків-банкрутів покупці ще цікавляться, але на великі об'єкти або вимоги по кредитних портфелях інвесторів небагато",- констатує заступник директора-розпорядника Фонду гарантування Андрій Кияк.