Як відмивають гроші на ринку творів мистецтва

Розслідування Panama Papers у 2016 році, серед іншого, показало: "панамські досьє" пов'язані і з торгівлею творами мистецтва. Підставні фірми з офшорною адресою використовувалися для нелегального арт-дилерства. Так створювалися навіть цінні колекції, придбані за власні гроші, походження яких було абсолютно непрозорим. Сліди часто вели до Швейцарії, на так звані "безмитні склади", тобто сховища, які розташовані у зонах, вільних від оподаткування та митних зборів. У Швейцарії їх понад двісті.

Склад шедеврів

Сьогодні ніхто вже не приходить на аукціони з кейсами, набитими грошима. Великі чиновники з країн, де процвітає корупція, мафіозі і мільярдери, які заробили свої статки не цілком легальним способом, мають адвокатів, довірених осіб, підставні фірми... Твори мистецтва якнайкраще пасують для відмивання грошей, тому що не можна об'єктивно встановити їхню точну вартість. А зберігати шедеври можна на безмитних складах. Це навіть краще, ніж у банку, тому що ні перед ким не треба звітувати, що саме там зберігається і на яку суму. А продавши ці твори мистецтва, можна "відмити" гроші.

Відома британська журналістка Джорджина Адам познайомилася свого часу зі швейцарцем Івом Був'є, який спеціалізується саме на транспортуванні та зберіганні творів мистецтва в зонах, вільних від митного оподаткування. Був'є володіє такими сховищами в Женеві, Люксембурзі та Сінгапурі. Площа цих величезних приміщень, розташованих в порту або в безпосередній близькості від аеропорту, становить десятки тисяч квадратних метрів. У розмові з журналісткою Був'є стверджував, що там зберігається переважно золото. Але, як розповіла Джорджина Адам в інтерв'ю німецькому журналу Blau, вона кілька разів зустрічала його на художніх ярмарках, де він рекламував свої склади в зонах "порто франко", і, крім того, займався арт-дилерством.

Як "розкручували" російського олігарха

У 2015 році спалахнув скандал через позов, який проти Був'є подав російський олігарх Дмитро Риболовлєв. Мільярдер і колекціонер творів мистецтва поскаржився на те, що Був'є намагався продати йому картину Марка Ротко за 140 мільйонів євро, ринкова вартість якої становила лише половину цієї суми. Під час процесу з'ясувалося, що Риболовлєв придбав за посередництва швейцарця загалом близько чотирьох десятків шедеврів мистецтва, заплативши за них, за деякими оцінками, не менш двох мільярдів доларів.

Скандальне шахрайство призвело до того, що заговорили і про безмитні сховища, і про те, чому Риболовлєв платив так багато за картини. Втім, офіційних звинувачень у відмиванні грошей ніхто нікому не висував. Правда, рахунки на подібні фінансові операції оформлялися в податкових оазах на кшталт Віргінських островів, тому Був'є також звинуватили в ухиленні від сплати податків.

Мільйон євро штрафу

Цей та інші скандали призвели до посилення Європейським Союзом правил контролю за фінансовими операціями і можливим відмиванням грошей. Сьогодні художні галереї, торговці творами мистецтва та аукціонні будинки також повинні повідомляти про факти всіх платежів і джерела грошей на суму понад 10 тисяч євро, навіть якщо ця сума виплачується не одразу, а частинами, але виплати пов'язані між собою. До минулого року обов'язковий для декларування мінімум становив 15 тисяч євро.

Оплата готівкою - звичайна справа для торгівлі творами мистецтва. Причому, дуже часто, побоюючись втратити клієнта, арт-дилери не питають, звідки гроші, хоча, в принципі, повинні були б. Тепер за подібні угоди, якщо походження грошей є незрозумілим, їм доведеться платити відчутні штрафи. Навіть якщо вони просто невчасно подали декларацію, їх можуть оштрафувати на 30 тисяч євро. А вже якщо з'ясується, що заплачені за твори мистецтва гроші, незалежно від суми, - кримінального походження, то доведеться платити до мільйона євро або подвійну ціну проданої картини.

Між іншим, запровадження цих правил викликало серйозний опір з боку арт-дилерів, особливо в Швейцарії. Вони протестували проти, як вони висловлювалися, "державного регулювання" ринку творів мистецтва. Проте, в Німеччині ці правила запровадили. Але наскільки послідовно вдасться втілити їх у життя - покаже час.