Чого Україні чекати від Нідерландів після виборів

"Народна партія за свободу та демократію" (VVD), лідером якої є Марк Рютте, посіла перше місце на парламентських виборах, які відбулись у Нідерландах 15 березня. За попередніми результатами VVD отримає 33 місця зі 150 у нижній палаті парламенту країни. Правопопулістська "Партія свободи" (PVV) Геерта Вілдерса фінішувала другою, отримавши 20 мандатів. По 19 місць здобули партія "Християнсько-демократичний заклик" (CDA) та партія "Демократи 66" (D66). 

Для України перемога Рютте важлива тим, що саме нідерландський прем'єр агітував за Угоду про асоціацію між Україною та ЄС на референдумі 6 квітня 2016 року, який фактично перетворився на своєрідне волевиявлення щодо довіри нідерландців до Європейського Союзу і теми його подальшого розширення. 61,5 відсотка виборців за явки у 32 відсотки тоді проголосували проти Угоди. Проти, до речі, агітувала й партія Вілдерса.

Відтоді Рютте шукав можливості ратифікації документу, й у грудні 2016 року за підсумками тривалих переговорів Європейська Рада ухвалила рішення, покликане відповісти на застереження нідерландців. Тоді ж уряд Нідерландів схвалив законопроект, необхідний для ратифікації парламентом країни угоди про асоціацію ЄС-Україна.

Проєвропейська коаліція

Експерти одностайні в тому, що новий уряд Нідерландів знову очолить Марк Рютте. "Основою коаліції буде партія Рютте разом з D66 та, можливо, християнськими демократами. Але, ймовірно, ці три політичні сили разом не матимуть більшості. Тому їм потрібна ще одна партія. Це можуть бути або "Зелені ліві", або якась невелика християнська партія", - пояснює співробітник Нідерландського інституту міжнародних відносин Тім Масселінк у розмові з DW.

Політолог з Амстердамського університету Ваутер ван дер Бург теж вважає, що коаліція складатиметься з VVD, CDA та D66, котрі або сформують уряд меншості на чолі з Рютте, або залучать менші політичні сили, скоріш за все якусь з християнських партій. На думку Масселінка, результати виборів можна розглядати як перемогу проєвропейських партій, яка дає Рютте мандат на подальшу європейську співпрацю та інтеграцію.

Угода про асоціацію: шанси є

Утім, це ще не означає безпроблемної ратифікації Угоди про асоціацію між Україною і ЄС. Нагадаємо, що 23 лютого законопроект про ратифікацію цієї угоди підтримала нижня палата парламенту, і тепер справа за Сенатом, котрий не переобирався. У ньому критично важливими є голоси CDA, яка спочатку підтримувала Угоду, проте після поразки на референдумі змінила свою думку. За словами Масселінка, християнські демократи можуть використати це питання як розмінну монету під час переговорів щодо формування коаліції.

Ван дер Бург натомість вважає, що члени CDA у Сенаті підтримають Угоду про асоціацію. На його думку, розгляд цього питання у верхній палаті був відтермінований саме тому, щоб лідери партії змогли уникнути цього питання у передвиборчій боротьбі. "Угоду буде схвалено", - переконаний він. У свою чергу, активіст української громади у Нідерландах Олександр Снідалов називає коаліцію VVD, CDA та D66 найпозитивнішим варіантом для України, оскільки "присутність християнських демократів у коаліції збільшує шанси на пом'якшення їхньої нинішньої негативної позиції щодо Угоди".

Нідерланди стають консервативнішими

Шанси на те, що до коаліції ввійде партія Вілдерса, - нульові, каже Масселінк, проте його "Партія за свободу" стала другою політичною силою в країні та покращила свій попередній результат. "Це чіткий сигнал, що у них добрі аргументи. Популярність PVV надихнула інші партії бути більш жорсткими та консервативними стосовно низки питань, включаючи міграцію та візову політику", - попереджає експерт.  А отже, впевнений він, добрі результати проєвропейських партій на виборах не означатимуть значних змін політичного дискурсу у Нідерландах, який в останні роки став консервативнішим.

Утім, на думку ван дер Бурга "результат цих виборів дуже мало змінить зовнішню політику Нідерландів", зокрема щодо України та Росії. У своїх передвиборчих програмах VVD та D66 рішуче підтримували політику санкцій проти Росії, тож новий нідерландський уряд скоріш за все й надалі дотримуватиметься цієї політики, переконані експерти. На думку політолога, головною зміною політики уряду може бути збільшення оборонних витрат, але вони навряд чи сягнуть двох відсотків ВВП, як того вимагає НАТО.

У будь-якому разі, зараз Нідерланди вступають у важкий період коаліційних переговорів між політичними силами. На думку Масселінка, процес формування коаліції цього року може затягнутися і тривати навіть довше, ніж 52 дні, які знадобилися, щоб сформувати попередній уряд Рютте.