Історична конституційна зміна
9 лютого 2012 р.
Понад дев'яносто років державного голову Чехії (а до того і Чехословаччини) обирали парламентарі. Схвалений обома палатами закон про прямі вибори позбавляє їх такого права, що оцінюється як найважливіша зміна в чеській Конституції за два останні десятиліття. Уже за рік чеський народ має вирішити, хто стане наступником Вацлава Клауса, чий президентський мандат добігає кінця у березні 2013-го.
Усі «за», а Клаус «проти»
Сам Клаус оцінив новий закон украй негативно, назвавши його «тотальною помилкою». Утім, вплинути на це він вже не зможе, оскільки, на відміну від змін у поточних законах, президентське вето не поширюється на зміни конституційні. Клаусова заява дала привід деяким політичним аналітикам згадати, що сам Клаус на другий термін був переобраний президентом унаслідок тривалої міжпартійної торгівлі і завдяки голосам комуністичних посланців. Тоді парламентарі торгувалися кілька місяців, упродовж якихї Чехія була без глави держави.
Прихильники прямих виборів уважають, що народний спосіб обрання президента якраз унеможливить такі ситуації. Більшість сенаторів не погодилася з тими, хто застерігав, що всенародно обраний президент може опинитися у конфронтації з урядом, діяльність якого ґрунтуватиметься на партійних програмах. Водночас, як зауважують парламентські спостерігачі, противники конституційних новацій не змогли навести прикладів такої конфронтації у найближчих чеських сусідів – словаків, німців, австрійців.
Відомі претенденти
Історичний закон, який набуде чинності першого жовтня, підтримало 49 із 75 присутніх сенаторів. Уже відомі імена двох майбутніх претендентів на найвищу посаду держави. Це – міністр закордонних справ Карел Шварценберґ та екс-прем'єр Ян Фішер.
Автор: Микола Шатилов
Редактор: Христина Ніколайчук