Хресна хода УПЦ МП: об'єднання чи розбрат?

Три тижні тому віряни Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) вирушили з хресною ходою від Почаївської та Святогірської лаври у напрямку Києва для відвідання святкових богослужінь з нагоди річниці хрещення Київської Русі. Православний марш, організований УПЦ МП, проходив під гаслом "За мир, любов та молитву за Україну". Акція, яка закликала до миру і об'єднання, натомість викликала чимало суперечок у суспільстві.

Суперечки щодо акції точилися від самого початку. Заступник голови комітету з питань культури і духовності Верховної Ради України, релігієзнавець Віктор Єленський підкреслює, що людей обурювала не стільки хода, скільки її гасла "за мир" та "за єдність". На думку експерта, від початку задум цієї ходи не був спрямований на об'єднання суспільства. "Важко об’єднувати українське суспільство, тавруючи як безблагодатних розкольників мільйони українців тільки за те, що вони не хочуть вірити в "русский мир" і в Московську патріархію", - підкреслює Віктор Єленський.

Заклики не за адресою

Противники хресної ходи називали акцію спланованою провокацією Москви та закидали Українській православній церкві Московського патріархату потурання російській агресії проти України. Деякі організації, наприклад, добровольчий рух Організації Українських Націоналістів (ОУН), навіть закликали не допускати ходу УПЦ МП до Києва.

Віктор Єленський вважає, що обурення в суспільстві викликав інформаційний посил православної ходи в ідеологічних традиціях "русского мира" і кремлівських політтехнологій: мовляв, суспільство втомилося від війни, яку не зрозуміло хто розпочав і хто продовжує. "Суспільство високою мірою розуміє звідки походить агресія, звідки походить загроза мирові в Україні, в Європі, в світі. Тому не дуже зрозуміло, чому свої заклики до миру хресна хода адресує владі в Києві, а не в тій столиці звідки ця загроза походить", - підкреслює Єленський.

Ірина Бекешкіна, соціолог і директорка фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, вважає, що роздмухування пристрастей навколо хресної ходи - було спробою штучно посіяти розбрат в українському суспільстві, адже навколоцерковна тема не є пріоритетною для українців. "Якщо говорити про розкол церков, то в великому списку проблем, які турбують населення, ця буде в самому кінці. Людей це абсолютно не хвилює. Більше того, люди ходять в церкву і часто не знають, до якого патріархату вона належить", - зазначає Ірина Бекешкіна.

Розколу немає

Думку, що суперечки і напруга навколо православного маршу УПЦ МП виявили тенденцію до нового розколу в українському суспільстві, експерти відкидають.

"Сама по собі ця хода суспільство не розколює", - зазначає соціолог Ірина Бекешкіна. Пересторога існувала щодо можливих провокацій, вважає Бекешкіна, які могли спричинити якісь дії Росії "по захисту православ’я" або ж створити картинку на телебаченні про "постійні бійки в Україні, постійний розбрат, постійний хаос".

"Суспільство не розколоте", - погоджується Віктор Єленський. "Багато людей не до кінця розуміють, що йдеться про маніпуляцію їхніми релігійними почуттями. Є люди, які щиро повірили своїм священикам, що в такий спосіб вони будуть відстоювати мир, і що це звичайна хода на честь Хрещення Русі", - каже експерт.

Діставшись Києва, учасники хресної ходи провели молебень на Володимирській гірці і рушили до Києво-Печерської лаври. Поліція не зафіксувала правопорушень, провокацій чи сутичок між учасниками і противниками хресної ходи.