1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Фаворити «Берлінале» в очікуванні ведмедів

За матеріалами кореспондентів16 лютого 2008 р.

У Берліні добігає кінця велике свято кіно. У суботу ввечері будуть вручені головні нагороди «Берлінале» - «золоті» і «срібні» ведмеді. Представляємо основних фаворитів цьогорічного берлінського кінофестивалю.

https://p.dw.com/p/D8Lh
Фото: AP

Один – агресивний і жадібний. Інший – сумний і вразливий. Головні зірки нинішнього «Берлінале» - абсолютно різні, але однаково виразні за своєю емоційністю чоловічі персонажі. Американець Деніел Дей-Люїс і німець Елмар Веппер – головні претенденти на «золотого ведмедя» за кращу чоловічу роль. Так само серед фаворитів і фільми, в яких вони зіграли головні ролі. Дей-Люїс вразив берлінську публіку виконанням ролі одержимого шукача нафти в американській стрічці «Нафта» (There will be blood) режисера Пола Томаса Андерсона.

Дія фільму розгортається на початку 20-го століття у США. Головний герой мріє розбагатіти за рахунок нафти і йде до своєї мети буквально по трупах. Ця картина дає критичну оцінку подіям, покладеним в основу міфу про становлення Сполучених Штатів. Отже, персонаж Деніелу Дей-Люїсу випав відверто негативний. «Як йому вдалося налаштуватися на цю роль?», - допитувалися журналісти:

«Я нову і знову пересвідчуюся: думати, що граючи роль, тобі вдасться постійно контролювати свої емоції, направляти їх у певне русло – це ілюзія. Радше все відбувається так: граєш якусь роль і вона втягує тебе. Тебе ніби катапультують у життєву орбіту зовсім незнайомої тобі людини. Ти стаєш іншою людиною. Для мене це завжди фантастичні, чи навіть містичні переживання».

Своєю чуттєвістю запам’яталася глядачеві і гра Елмара Веппера у німецькому фільмі «Цвіт вишні - ханамі». Веппер грає абсолютно зневіреного вдівця. Разом із дружиною головний герой фільму планував відправитися у подорож до Японії. Після її раптової смерті він все ж вирішує поїхати до країни сонця, що сходить. Так би мовити «наперекір долі». Особливо зворушливими у цьому фільмі є моменти тиші – коли милуючись естетикою вишневих садів Японії, головного героя охоплюють спогади і роздуми про крихкість життя. Елмар Веппер:

«В акторській грі не останню роль відіграє мужність. Потрібно наважитися на певну важку роль і згодом межі, які здавалися нездоланними, зникають. Тоді потрібно лише дати волю почуттям. Якщо це вдається, то гра приносить задоволення».

Як зізналася після прем’єри режисер стрічки Доріс Дьоррі, для неї участь у конкурсній програмі «Берлінале» стала немов «операцією без наркозу». Для показ ««Цвіту вишні - ханамі» був особливо відповідальним моментом. Адже вона поставила фільм за мотивами власного роману. Зйомки цієї дуже сумної і проникливої стрічки змусили Дьоррі ще раз повною мірою пережити і переосмислити всю чуттєвість власного твору. Це історія смерті і прощання, пояснює Доріс Дьоррі:

«Фільм не випадково називається «Ханамі», що японською означає «споглядати за цвітом вишні». «Ханамі» - це більше, ніж просто кліше про Японію. Це метафора минущості. Саме сидячи серед вишневого квіту і споглядаючи, головний герой як ніколи усвідомлює тлінність людського життя. Це дуже короткий момент у фільмі: сам вишневий цвіт лише на мить з’являється у кадрі у всій своїй красі і одразу зникає».

Так само і життя людське – то лиш мить, подарована нам у вічності, лірично міркує Доріс Дьоррі. Чи вистачить усіх цих почуттів, принаймні, на одного берлінського ведмедя, стане відомо вже незабаром.

Увагу кінокритиків привернула ще одна глибоко інтимна історія, яку оповідає фільм «Елегія», знятий за мотивами роману Філіпа Рот-Романса «Вмираючий звір». Бен Кінґслі – підстаркуватий професор літературознавства, який закохується у молоду студентку, роль якої грає голлівудська зірка Пенелопа Круз. Попри величезну різницю у віці професор і студентка поступово стають близькими один одному. Виконавиця головної ролі після прем’єри стрічки наголосила, що ця історія – це щось більше ніж звичайне кліше «старий чоловік закоханий у молоду жінку»:

«На мою думку, тема «кохання між людьми різного покоління» не є головною у цьому фільмі! Важливіше те, що головні герої бояться близькості. Вони ховають цей страх за різницею у віці. Але раптом в їхньому житті відбувається поворот: вона тяжко захворює. Там є така зворушлива сцена, коли вона каже «я почуваюся старшою за тебе». Ця ситуація відкриває їм очі, підштовхує їх один до одного».

Загалом у конкурсній програмі цьогорічного «Берлінале» показали 21фільм. Роздачею золотих і срібних ведмедів завершиться це свято кіно - 58-ий берлінський кінофестиваль.