Пінзель у Луврі
23 листопада 2012 р.
Позолочені рельєфні та динамічні скульптури затишно розмістилися в одній з невеликих зал паризького Лувру. Сакральні сюжети майстерно відтворені за допомогою експресивних рухів, емоційних виразів облич і драматичних жестів Христа, Святої Марії, Авраама, Самсона, Ангелів, Святого Іоанна та інших біблійних героїв.
Через три з половиною століття майже невідомого раніше майстра епохи бароко зможуть побачити мільйони любителів мистецтва з усього світу. В залі Дзвіниці (Salle de la Chapelle) на першому поверсі колишнього королівського палацу відкрилася виставка «Іоанн Георг Пінзель. Скульптор бароко в Україні XVIII століття». На відкриття експозиції завітав особисто міністр культури України Михайло Кулиняк. Були присутні й співробітники Львівської національної галереї мистецтв та українські меценати проекту.
Загадкове походження
«Pinsel» з німецької мови перекладається як пензлик для малювання. Твори майстра найбільше перекликаються з роботами скульпторів золотого віку німецького бароко, наприклад скульптурами Андреаса Шлютера. Однак про справжнє походження митця так само, як і про точний рік його народження нічого достеменно не відомо.
В історії світового мистецтва стульптор зафіксований як Іоанн Георг Пінзель. Але він так само легко міг би бути Йоганом Георгом Пільце або Яном Георгом Пельзе, або навіть Джованні Георгієм Поззі, пише у своїй науковій роботі про біографію Пінзеля Тарас Возняк. Скульптор міг бути родом із Баварії, Богемії, Сілезії або Італії. Або ж, маючи українське чи польське коріння, він подорожував західними країнами в пошуках мистецької освіти.
Більшість творів майстра збереглися до наших днів на території західної України. Архівні документи свідчать про те, що він жив переважно в Бучачі, працював також у Тернополі, Івано-Франківську, Городенці, Годовиці та Львові, багато його творів, зокрема, відомий фасад Собору Святого Юра у Львові, був створений у співпраці з архітектором Бернаром Меретином.
Ідея створити виставку робіт скульптора виникла ще у 2008 році. «Французький бізнесмен, який мав партнерів у Львові, прийшов до відділу скульптури Лувра і показав нам ескізи з роботами Пінзеля. Ми були дуже вражені цим мистецтвом, тому вирушили до України, щоб на власні очі побачити ці скульптури», – розповів DW куратор виставки, співробітник Лувру Гілем Шерф.
Мрія Возницького
Виставка робіт скульптора в Луврі була величезною мрією Бориса Возницького, українського зберігача та директора Львівської галереї мистецтв, який у 1996 році створив музей Пінзеля в колишній церкві монастиря Ордену кларисок у Львові. Мистецтвознавець так і не дожив до дня відкриття виставки у Луврі - він помер навесні цього року, - тому роботи із підготовки проекту завершувала його донька Лариса.
«Ця виставка присвячена Борису Возницькому, людині, без якої світ би не знав про Пінзеля. В роботу він вкладав усе своє серце. Коли ми приїздили до України в 2009 році, він намагався показати нам якомога більше робіт скульптора, ми подорожували до Івано-Франківська, Бучача та багатьох інших містечок західної України», – згадує у розмові з Deutsche Welle Гілем Шерф. Експертам з Лувру тоді все дуже сподобалося і майже одразу вирішили робити експозицію в Парижі.
На підготовку до виставки міністерство культури України та окремі меценати виділили два з половиною мільйони гривень. «Звичайно, з самого початку Лувр поставив перед нами дуже вимогливі завдання. Деякі скульптури потребували складного процесу реставрації, на яку в основному і пішли наші зусилля і кошти. Лувр та Львівська галерея були підписантами контракту, а ми вже організовували цей процес», – розповів DW міністр культури України Михайло Кулиняк. Над скульптурами працювали понад тридцять художників-реставраторів зі Львова та Києва, а також хіміки, екологи та інші спеціалісти. Річ у тім, що дерев’яні скульптури перебували в жахливому стані – деякі роботи зсередини пошкодили шашелі, їх необхідно було знищити. Представники Лувру хвилювалися, щоб шкідники раптом не перейшли на інші скульптури.
Святого Онуфрія до Лувра не відпустили
Експозицію в Луврі склали 27 робіт із фонду Музею Пінзеля Львівської національної галереї мистецтв, музеїв Тернополя та Івано-Фраківська, а також із церков на західній Україні. За межі України скульптури майстра епохи бароко були вивезені вперше. В експозиції також представлено нещодавно знайдену в Баварії серію маленьких дерев’яних моделей скульптур Пінзеля, які зберігалися в Баварському національному музеї в Мюнхені.
«За весь час підготовки до виставки, був лише один неприємний випадок – через жителів містечка Рукомиш, найголовніша скульптура нашого каталогу, постать святого Онуфрія із церкви в цьому місті, так і не приїхала до Франції. Люди там виявилися дуже закритими для співпраці», – розповідає Гілем Шерф.
Велике щастя для українців
«Коли заходив до зали, в мене серце було не на місці через хвилювання та гордість», – поділився своїми враженнями з DW український міністр культури Кулиняк. Почуття гордості та щастя виставка в Луврі викликала також і у артистки Ольги Сумської: «Раніше я ніколи не бачила робіт Пінзеля, на жаль, і вперше побачити їх у Луврі – це справді справжнє щастя».
Скульптор Олег Пінчук, який також приїхав на відкриття виставки до Парижа, теж у захваті, що частина барокового мистецтва з України все ж вижила після численних знищень. «Гуляючи залами Лувру, я відчув, що роботи Пінзеля дуже в контексті європейської культури. Його вміння експресивно показати рух просто вражає», – говорить Пінчук.
Звісно, говорити про успіх цього проекту можна буде лише тоді, коли його побачить якомога більше відвідувачів з різних кран світу. Українська сторона має надію, що рекламних плакатів та буклетів у Луврі для цього буде достатньо. Інтерес з боку французької преси до виставки хоч і невеликий, проте є. Виставка триватиме до 25 лютого 2013 року.