Лікарня як підприємство

Німецькі клініки повинні не лише якісно лікувати хворих, а й вміло господарювати. Система оплати медичних послуг у Німеччині останнім часом зазнала змін. Якщо раніше мало значення, скільки днів пацієнт провів у лікарні, то нині компенсується обсяг фактично наданих медичних послуг. Кожен вид послуги – медичне обстеження або операція – прописаний у спеціальному каталозі для кожної федеральної землі. Його складають щорічно лікарняні страхові каси спільно із клініками.

Відповідно, лікарням доводиться йти на певні хитрощі, аби працювати прибутково. Так, критиками помічено, що у Німеччині занадто багато оперують. За даними Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD), ФРН перебуває на другому місці за цим показником, після Австрії. А от коли йдеться про обстеження серцевих катетерів та операції на стегні, то Німеччина тут випереджає усіх. Одними лишень демографічними особливостями це пояснити неможливо, і тому міністр охорони здоров’я ФРН Даніель Бар вважає, що слід замислитися, "чи не діють хибні стимули".

Більше клінік працюють збитково

Експерти констатують погіршення економічної ситуації у німецьких лікувальних закладах. "Ціни за послуги трошки зросли, але менше, ніж інфляція", - констатує Борис Ауґурцкі з Рейнсько-вестфальського інституту економічних досліджень в Ессені. Співавтор Рейтингу лікарень-2013 додає: "Частка лікарень, які за підсумками року працювали зі збитками, зросла з 16 відсотків до третини".

Причому у 13 відсотків лікарень станом на 2011 рік була підвищена небезпека банкрутства. Медичним установам бракує коштів на інвестиції в обсягу, який експерти оцінюють у 15 мільярдів євро.

Ауґурцкі переконаний, що у Німеччині надто багато лікарень. Їхня кількість хоча і скоротилась із 1600 у 1995 році до 1121-єї у 2011-му, все одно залишається зависокою. За взірець експерт пропонує сусідні країни, які обходяться меншою кількістю лікарень, що дозволяє заощаджувати кошти, зберігаючи якість медобслуговування. Але й у Німеччині дедалі більше клінік об’єднуються, особливо перед загрозою банкрутства.

Медичний концерн Rhön-Klinikum

Одним із найбільших у Німеччині клінічних об’єднань є Rhön-Klinikum AG. До цього концерну належать 54 лікарні, у яких працює 43 тисячі співробітників. Метою об’єднання є оптимізація коштів. У 2006 році концерн придбав університетську клініку міст Гіссен та Марбург. Вона стала єдиною університетською клінікою у Німеччині у приватній власності. Медичний заклад приватизовано, водночас сфера наукових досліджень та викладацька робота, а, отже, і весь медичний персонал, залишаються на балансі держави. Концерн Rhön-Klinikum AG інвестував у це підприємство близько 550 мільйонів євро.

Університетська клініка мусить тепер у процесі своєї діяльності повернути ці інвестиції. Лише витрати на персонал становлять близько 60 відсотків. Голова профспілки клініки Клаус Ганшур каже, що рік тому було на 220 співробітників більше. Подальші скорочення будуть відбуватися насамперед у адмініструванні та обслуговуванні будівель. У персоналу роботи додалося. І хоча профспілковому діячу зрозуміло, що лікарня має господарювати ефективніше, порівнювати її зі звичайним підприємством, на його думку, не можна. "Лікарня повинна надавати допомогу людеям, це понад усе ", - нагадує Клаус Ганшур.

Ситуативна допомога від політиків

Щоб розвантажити німецькі лікарні, федеральний міністр охорони здоров’я Даніель Бар пообіцяв виділити з бюджету цього та наступного років додатково 1,1 мільярда євро. При цьому медичній галузі ще пощастило отримати цей подарунок. Бюджет Німеччини поки що достатньо наповнений, оскільки, попри єврокризу, в країні економічний підйом та низький рівень безробіття.

Однак запитання, що буде з 2015 року, залишається актуальним. На думку експерта Ауґурцкі, оскільки фінансове становище лікарень продовжує погіршуватися, закриття подальших клінік у Німеччині є неминучим.