Туристичний "фастфуд"
10 вересня 2019 р.
Державне агентство України з управління зоною відчуження днями оголосило, що кількість маршрутів 30-кілометровою зоною невдовзі зросте до 21-го. Йдеться про 13 наземних, 5 водних та 3 повітряні можливості відвідати Чорнобильську зону. Наприклад, природу території можна буде побачити під час турів річками Прип'ять та Уж.
Туризм у чорнобильській зоні б'є усі рекорди: за вісім місяців цього року її вже відвідали 75 тисяч туристів. За весь 2018-й рік там побувало 72 тисячі туристів. Асоціація чорнобильських туроператорів очікує стрибка до ста тисяч відвідувачів до кінця року. Цих туристичних рекордів очікують передусім завдяки феноменальному успіху мінісеріалу "Чорнобиль", прем'єра якого відбулася навесні цього року.
Масовий туризм
Хоча поняття туризму у зоні відчуження взагалі відсутнє, є лише відвідування з ознайомлювальною метою, наголошував у червні в інтерв'ю Deutsche Welle відповідальний за забезпечення пропуску та супроводу відвідувачів зони Кирило Гарник. Однак, схоже, що тепер відвідування зони вже набуло усіх рис масового туризму, зауважують кореспонденти інформагенції AFP, які досліджували те, як змінились поїздки до Чорнобильської зони після феноменального успіху серіалу.
Сьогодні у зоні відчуження існують усі можливості дізнатися про причини і наслідки катастрофи, на власні очі побачити покинуті людьми будинки і відвойовані природою місця, де час зупинився. Зрештою, до послуг відвідувачів і професійні гіди, які залюбки можуть відповісти на усі запитання.
Проте серіал "Чорнобиль" привабив і новий тип туристів, яким до історії цього особливого місця немає жодної справи. Чимало таких відвідувачів зацікавлені лише у тому, щоби зробити видовищне фото для Instagram."Їм більше не потрібна інформація, лише селфі", - нарікає співробітник і гід зони відчуження Євген Гончаренко.
Одразу після виходу серіалу користувачів соціальних мереж почали критикувати за поширення "сексапільних" чи оптимістичних фото з міста енергетиків Прип'яті, яке спорожніло за кілька днів після аварії 26 квітня 1986 року.
Сценарист і продюсер серіалу "Чорнобиль" Крейг Мейзін відреагував тоді оперативно. У соцмережі Twitter він виступив із закликом до неґречних гостей. "Під час відвідування пам'ятайте, що жахлива трагедія сталася там. Поважайте тих, хто страждав і пожертвував собою", - написав він.
"Серіальні відвідування" лише розширюються
Туристи, що надихнулись на поїздку телефільмом, шукають насамперед місця, побачені у драмі, і дивуються, якщо дечого не знаходять, адже зйомки частково проходили у литовській Ігналіні. Водночас деякі українські турагентства навіть адаптували свої маршрути до локацій серіалу та пропонують спеціальні "серіальні" тури.
26-річний турист Філіп Шпаєрль (Philipp Speierl) з німецького Штутгарта був одним із понад 14 тисяч осіб, які відвідали зону відчуження у серпні цього року. У розмові з DW він розповів, що замовив місце на один із турів до Чорнобиля, бо після перегляду серіалу хотів дізнатися більше про катастрофу, тож їхав туди не просто заради зйомок світлин для соцмереж. Відвідування зони допомогло йому краще зрозуміти те, як розвивалися події, а українські супровідники навіть розвіяли деякі міфи. "Шкода, що сьогодні багатьом ідеться тільки про селфі, а не про знання про аварію та повагу до катастрофи, яка сталася 33 роки тому", - каже він.
Поки що ніхто не знає, як бути із масовим туризмом у Чорнобилі. Керівник міжнародної громадської організації "Центр Pripyat.com" Олександр Сирота називає "фастфудом" те, як організовують поїздки до зони відчуження деякі турагентства. Важко уявити, до чого призведуть плани уряду щодо збільшення туризму, адже відкрита для відвідування територія обмежена, додає він. До того ж, Прип'ять як полігон для військових навчань віднедавна використовує Нацгвардія України, проводячи там стрільби.
Нагадаємо, що в липні президент України Володимир Зеленський підписав указ, який передбачає розвиток туристичної інфраструктури Чорнобильської зони відчуження.
Водночас голова Асоціації чорнобильських туроператорів Ярослав Ємельяненко вважає, що просувати поїздки до зони відчуження слід саме як до місця для роздумів про одну із найбільших техногенних катастроф в історії людства.