1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

У Гаазі засудили Радована Караджича до довічного ув'язнення

Олена Губар
20 березня 2019 р.

Судді вирішили, що попередній вирок Радовану Караджичу, яким його було засуджено до 40 років за геноцид у Боснії, є надто м'яким, та залишили 73-річного колишнього лідера боснійських сербів за ґратами до кінця життя.

https://p.dw.com/p/3FN1N
Радован Караджич під час судового засідання
Радован Караджич під час судового засіданняФото: Reuters/P. Dejong

Міжнародний залишковий механізм для кримінальних трибуналів у Гаазі в середу, 20 березня, засудив екс-лідера боснійських сербів періоду війни в Югославії Радована Караджича до довічного ув'язнення за геноцид у Боснії. Раніше його було засуджено до 40 років в'язниці, але Караджич подав апеляцію на це рішення. Судді, однак, відхилили її та призначили більш суворе покарання.

За словами судді Вагна Йонсена, під час попереднього розгляду судді недооцінили відповідальність Караджича за вчинені в період конфлікту найбільш тяжкі злочини, що відзначились особливою жорстокістю, передає агенція AFP.

Судді також відхилили заяву Караджича про те, що в Сребрениці він не віддавав наказу вбивати мусульман. Вони вказали на те, що він підписав відповідну директиву та не міг не знати, що вона містить параграф про те, що боснійські серби мають створити мешканцям "нестерпну ситуацію без надії на подальше виживання". Караджич не вимовив ні слова після того, як було зачитано вирок.

Нагадаємо, що в березні 2016 року Міжнародний трибунал ООН засудив Караджича до 40 років ув'язнення. Підсудного визнали винним у геноциді в Сребрениці, воєнних злочинах і злочинах проти людяності під час Боснійської війни 1992-1995 років. Утім, Караджич назвав цей вирок політичним і подав апеляцію. Тоді адвокат захисту Пітер Робінсон закликав суддів виправдати 72-річного Караджича або розпочати новий судовий процес. Раніше прокурори Міжнародного трибуналу ООН теж оскаржили вирок 2016 року, вимагаючи довічного ув'язнення для Караджича, адже вважають його занадто м'яким.

У 1990-х роках Караджич був президентом Республіки Сербської в Боснії і Герцеговині та головнокомандувачем її збройних сил. Його затримали в липні 2008 року. До того Караджич проживав у Белграді під сфальшованим іменем та лікував методами нетрадиційної медицини хворих на депресію.

Серед 11 пунктів обвинувачення, висунутих Караджичу в Міжнародному трибуналі щодо колишньої Югославії, два стосувалися геноциду - різанини близько восьми тисяч мусульманських хлопців та чоловіків у Сребрениці в липні 1995 року, а також облоги Сараєва, яка тривала 44 місяці під час Боснійської війни. Караджича визнали винним за 10 пунктами обвинувачення. Сам Караджич свою провину не визнає.

Вирок трибуналу ООН для "боснійського м’ясника" (22.11.2017)