"Топографія терору" - меморіал на місці Гестапо

У меморіальному комплексі “Топографія терору” зібрані документи та архітектурні пам’ятки про злочини доби націонал-соціалізму. Він розташований в самісінькому центрі Берліна, неподалік Бранденбурзької брами.

Він належить до кварталу, якому було суджено увійти в істрію жахливою славою. З 1933 до 1945 року тут розташовувався весь центральний апарат терору націонал-соціалістів, включно з концтабором та штаб-квартирою куратора Гестапо Генріха Гіммлера.

Одна лише згадка про це повністю відкидала ідею створення тут після війни місця історичної пам’яті. До 60-х років минулого століття на цій території ніхто взагалі не наважувався щось будувати - навпаки, все зруйнували і змішали з землею. 1961-го Берлінський мур відгородив цю територію і вона відійшла до західної частини.

Нескінченне змагання проектів

Та покоління змінювалося. Водночас з’явилися нові погляди на увіковічнення історії. Так, 1987 року з нагоди 750-річчя заснування Берліна відкрилася виставка просто неба. Далі справа затягнулася на багато років - було чимало архітектурних проектів щодо створення музейного комплексу.

Громадські організації гостро дискутували між собою, сперечалися з політичними структурами та місцевою владою, що саме і як там повинно бути збудоване.

У конкурсі переміг проект швейцарського архітектора Петера Цумтора, але через технічні прорахунки та фінансові суперечки його згодом згорнули. Водночас загострилися і скандали та непорозуміння у подальшому матеріальному забезпеченні проектів, які лише поглибили процес до затягування реалізації проектів та безпосереднього будівництва.

2005 року з 309 проектів конкурс виграла архітектор Урсула Вільмс у співавторстві з Гайнцом В.Гальманном, однак будувати розпочали лише за два роки. Сьогодні на “Території терору” існує вкрита скляним дахом виставка проти неба, постійна експозиція площею 800 квадратних метрів, яка демонструє колишній вигляд штаб-квартири Гестапо.

Крім цього, є бібліотека з 25 тисяч книг, конференц-зала на 199 учасників, дві аудиторії для семінарів, кілька бюро для працівників одноіменного фонду та невеличкий парк. Щороку на місце сумної слави “Топографія терору” приходить близько півтора мільйона відвідувачів.

Автор: Андрій Вовк
Редактор: Захар Бутирський