Про силу стереотипів

Працьовиті, пунктуальні, але без почуття гумору: такі стереотипи про німців поширені серед інших європейців. А у ХVIII столітті їх навіть вважала пияками. Іна Ульрике Пауль - виконавча директорка Центрального інституту "Навчання плюс" Університету Бундесверу в Мюнхені. В дослідницькому проекті "Всі критяни брешуть. Європейські національні стереотипи" вона прослідковує виникнення та зміну європейських стереотипів.

Deutsche Welle: Звідки взявся стереотип про питущих німців?

Іна Ульрике Пауль: Цей стереотип із "Германії" Тацита починаючи з епохи ренесансу підхоплюють знову і знову - як німці, так і не німці. Німці цитують цей твір, тому що в ньому згадуються й численні чесноти як-то щирість, хоробрість, любов до свободи і висока моральність, котрі, за свідченням Тацита, також були властиві германцям.

Тоді як іноземні спостерігачі цитували цю начебто національну особливість, оскільки вона була відомою, навіть якщо вони її й заперечували. Гарний приклад: один німецький джентльмен п'ять місяців подорожував Європою і опублікував опис мандрівки на початку XVII століття. На обкладинці показано Германію, котра персоніфікує німецьку націю, разом із Галією та Італією. Усі три носять корони. Проте лише з другого погляду бачиш, що в Германії на голові барильце. Таким чином вона видає себе - чого й очікують читачки й читачі від "німців".

Тож німці вважалися нацією пияків?

Так, хоча цей подорожуючий на ім'я Томас Коріат писав, що він під час подорожі Німеччиною бачив не більше пияків, ніж деінде. Зображення на обкладинці його книжки суперечить його спостереженням. Насправді так функціонує більшість стереотипів, що враження з власного досвіду вважаються винятками: хоч особисто ніхто й не бачив п'яних німецьких гуляк, проте в принципі п'ють вони забагато - це ж кожен знає…

Ваш дослідницький проект називається "Всі критяни брешуть". Цей вислів належить філософові Епіменіду, котрий сам походив із Криту.

Це речення вважається парадоксом. Він змальовує нерозв'язне протиріччя: якщо критянин Епіменід стверджує, що всі критяни брешуть, що ж тоді правда?

Але яке це має відношення до стереотипів?

Стереотипи також самі себе підтверджують, а їхнє спростування переважно марне. Спостерігач плекає власні очікування, які визначають його сприйняття. Не можна підтвердити або підробити поширені серед сьогоднішніх європейок і європейців уявлення про себе та інших, тому що мова йде про образи, фікції, сумнівні властивості одного, двох, десяти індивідів, котрі будуть огульно перенесені на мільйони людей.

Чи змінюються стереотипи із плином часу?

Цілком. Фіктивні національні характери змінюються з політичних, економічних або інших причин.

А чи можливо взагалі повністю позбутися стереотипів?

Хоча Ейнштейн казав, що легше розділити ядро атому, аніж знищити упередження, стереотипи можна змінювати. Я не думаю, що сьогоднішні німці висловлюватимуть негативні судження про французів, або навпаки, що французи повторюватимуть старі антинімецькі стереотипи: так звану "спадкову ворожість" насправді подолано.

Іна Ульрике Пауль викладає німецьку та європейську історію у Вільному університеті Берліна.