В Україні працюють два верховні суди

Микола К., який не бажає оприлюднювати свого прізвища, уже місяць щодня приходить на роботу у Верховний Суд України (ВСУ), але охорона не дозволяє йому зайти у приміщення. Таких, як Микола, ще кілька десятків співробітників. "З 11 липня ми щодня пишемо заяву у поліцію, що нас не пускають, складаємо акт, що на роботу ми з'явились. А ще пишемо звернення - до омбудсмена, правозахисників, навіть в представництво ООН ходили. Потім їдемо додому", - розповідає 35-річний співробітник апарату ВСУ, який працює там понад 10 років.

Два верховні суди: старий і новий

Чому Микола ходить на роботу до Верховного Суду України - структури, якої вже понад півроку, як власне не мало бути? Адже 15 грудня 2017 року в Україні в результаті судової реформи запрацював новий Верховний Суд (ВС), який є найвищим судом у системі судоустрою України. Про це йдеться у статті 125 Конституції України, зміни до якої були внесені саме для реалізації судової реформи. Старий ВСУ з того часу не виконує жодної процесуальної діяльності: судді не здійснюють правосуддя, а усі не розглянуті ВСУ справи були передані до нового ВС. У штаті старого Верховного Суду України, однак, залишаються 13 суддів та 153 співробітники апарату.

Микола ж каже, що він з колегами увесь цей час займались упорядкуванням документів, проводили експертизу тих справ, провадження по яких були закінчені для їх передачі в державний архів чи знищення. "Ще ж у нас свій архів є, бібліотека, люди продовжують звертатись, і ми маємо на такі запити відповідати. Це, звичайно, не ті обсяги роботи і не та робота, яку ми виконували, але ж..." - каже Микола К. у розмові з DW.

З утворенням нового ВС і добору до нього суддів три вищі спеціалізовані суди, а також ВСУ мали припинити свою діяльність. "Згідно з законом, вони повинні бути ліквідовані, - прокоментувала DW голова ВС Валентина Данишевська. - З 15 рудня в процедурі ліквідації знаходяться юридичні особи всіх вищих спеціалізованих судів, а починаючи від червня - і Верховного Суду України".

"Ліквідація - це виключення з реєстрів після подання так званого "нульового балансу" - тобто передачі майна Верховному Суду й звільнення всіх працівників, які все ще є у штаті - наприклад, тих, які знаходяться у декретних відпустках", - додає Ольга Булка, керівниця апарату нового ВС. Вона каже, що вищі спецсуди уже передали Верховному Суду все майно - будівлі, техніку, столи, стільці. "ВСУ цього ще не зробив - не передав нам приміщення, і нині у нас, зокрема, виникає проблема з обслуговуванням цих будівель", - пояснює Булка.

Йдеться про три будівлі у центрі Києва, на вулиці Пилипа Орлика. Фактично у них уже працює новий Верховний Суд, однак приміщення й досі перебувають на балансі старого Верховного Суду України.

А недопущення на роботу співробітників ВСУ Ольга Булка пояснює новими правилами охорони будівель, які запровадили у ВС. "Судді усіх судів та ті, що у відставці, проходять за посвідченням. А щодо апарату, то щоб ми розуміли, що це саме він, ми отримали списки від голови ліквідаційної комісії", - пояснює представниця ВС. Більшості працівників з апарату ВСУ в цих списках, однак, немає, каже Микола К., тому й ходять усі щодня попід будівлями.

(Не)легітимний ліквідатор

У Верховному Суді України - старому - ситуацію бачать зовсім по-іншому. "Це все схоже на рейдерську атаку", - заявив DW в.о. голови ВСУ Василь Гуменюк.

Він пояснив, що за відсутності відповідного розпорядчого акта йтися про вжиття будь-яких ліквідаційних заходів не може. "Зміни до статті 125 Конституції України у 2016 році забезпечили лише зміну назви вищого органу судової влади. Про створення нового Верховного Суду не йшлось. А зміна назви не тягне за собою ліквідацію", - переказує Гуменюк DW переконання суддів ВСУ.

Саме тому у ВСУ до цього часу не створена ліквідаційна комісія. А ліквідатору, призначеному Державною судовою адміністрацією, в.о. голови ВСУ відмовив своїм наказом у допуску до роботи. Однак ліквідатора це не зупинило - з квітня 2018 року він видає власні накази і "керує" процесом.

Неприйняття ліквідатора у ВСУ призвело до того, що тепер існує навіть дві печатки Верховного Суду України: одна - у ліквідатора, інша - у в.о. голови ВСУ. Обидві ці особи ухвалюють свої рішення: Гуменюк видає накази по суду, а ліквідатор ВСУ уже вніс інформацію до державного реєстру про ліквідацію ВСУ. Державні установи, до речі, сприймають цю інформацію ліквідатора як легітимну, а от ВСУ повідомляє про його протиправні дії генеральній прокуратурі та іншим правоохоронним органам.

Василь Гуменюк називає ситуацію "гордієвим вузлом, розв'язати який може тільки Конституційний Cуд". До нього ВСУ, виявляється, звернувся відразу з набуттям змін до законодавства про судоустрій і виклав у конституційному поданні на 40-ка сторінках свою позицію щодо неконституційності окремих положень цього законодавства, в яких ніби йдеться про ліквідацію ВСУ.

У КСУ провадження в справі відкрили, і перше відкрите пленарне засідання з її розгляду провели ще 21 листопада 2017 року. Після цього  справа розглядалась ще на п'яти пленарних засіданнях - востаннє 16 липня 2018 року. "На сьогодні дата наступного планарного засідання Суду з розгляду цієї справи не визначена", - повідомили DW у КСУ. Засідання точно не відбудеться у серпні, бо судді цього суду мають відпускну кампанію, і до 20 серпня буде відсутній кворум, необхідний для проведення пленарних засідань.

Кому вигідно?

Опитані DW експерти доволі критично оцінюють ситуацію, що склалась. Роман Куйбіда з Центру політико-правових реформ звертає увагу на певні нюанси законодавства, які не розставили усі крапки над "і" у реформуванні вищих органів судової влади. "Згідно з Конституцією з 2018 року, суд утворюється й ліквідується законом. До кінця минулого року це мав право робити президент. Однак жодного акту про утворення нового Верховного Суду і ліквідацію попередніх Верховного Суду України й вищих спеціалізованих судів тоді видано не було", - пояснює експерт з питань судоустрою. Куйбіда додає, що й судді нового Верховного Суду були призначені в листопаді 2017 року - поза визначеним законом строком, який завершився у березні того року.

"Недотримання встановлених законом строків утворення нового Верховного Суду, відсутність указу президента про утворення цього суду та ліквідацію старого Верховного Суду і вищих судів, на жаль, є великим викликом для нового ВС, оскільки його слабкий юридичний фундамент завжди може дати тріщину, особливо в разі зміни політичних еліт", - пояснює експерт.

У адміністрації президента, однак, жодних проблем з двома верховними судами не бачать. "Існує тільки один конституційний орган, який в системі судоустрою є найвищим судом - це Верховний Суд. ... Конституційні органи не можуть утворюватись указами президента України. Порядок утворення, реорганізації та ліквідації загальних судів не поширюється на Верховний Суд. Тому ані після прийняття Конституції України в 1996 році, ані після її зміни в 2016 році укази президента президента України про утворення Верховного Суду України не видавались", - відповіли на запит DW в адміністрації Петра Порошенка.

Водночас експерти наводять приклад зі створення в Україні Вищого антикорупційного суду, коли - хоч і складно та під тиском міжнародних партнерів - президент подав до парламенту проект закону про його створення, а народні депутати - ухвалили відповідний закон.

Десятки мільйонів гривень для ВСУ

Поки точиться суперечка і Конституційний Суд розглядає справу, ВСУ продовжує отримувати гроші з державного бюджету. "За паспортом бюджетної програми, йдеться про "кошти на забезпечення ліквідації ВСУ", - пояснює Ольга Булка, керівниця апарату ВС, на рахунки якого надходять кошти на ліквідацію ВСУ.

"Ми фінансуємо ВСУ до того часу, поки там не буде звільнена остання особа, поки на балансі ВСУ не буде "нуля"... Усе "коштувало" у першому півріччі цього року порядку 50 мільйонів гривень", - сказала Ольга Булка.

Микола К. з ВСУ підтвердив DW, що з грудня минулого року він та колеги з апарату отримували заробітну плату, а судді - суддівську винагороду. От тільки у липні та серпні гроші до них не дійшли. 

"На мене тиснуть. Кажуть, здайтесь під комісію ліквідатора, і будуть вам гроші", - пояснює в.о. голови ВСУ Гуменюк.

У ВС інше пояснення. "Ще на початку липня, виходячи з потреби забезпечення суддів і працівників апарату ВСУ заробітною платою, виділено 5,8 мільйона гривень. Мені відомо, що ці кошти не рухаються, вони є у ВСУ, але лежать без руху на рахунку", - каже Ольга Булка. 

Микола К. називає все це свавіллям. Саме тому він і приходить "на роботу" щодня, щоб мати і правову підставу отримати гроші. "Не знаю, скільки нам ще "бомжувати" під Верховним Судом, але це все просто огидно", - каже він DW. Микола додає, що не розуміє, чому співробітників колишніх вищих спецсудів безпроблемно перевели на роботу до нового ВС, а їх - співробітників ВСУ - примушують звільнятись. 

Саме звільнення пропонує співробітникам апарату ВСУ ліквідатор, призначений ззовні. Причому, повідомлення про звільнення він надсилає співробітникам ВСУ через вайбер. "Ви маєте право у триденний строк з дня отримання цього повідомлення безперешкодно пройти у відповідні приміщення ... з метою отримання кадрових і фінансових документів та забрати свої особисті речі з робочих місць", - йдеться у повідомленні у вайбері, з яким ознайомилась DW. "Це ж просто абсурд якийсь? Рівень елітних правників?" - Микола відверто дивується манері, в якій його намагаються звільнити.