Справа Курченка: на чому зупинилась ГПУ
30 грудня 2016 р.
Апеляційний суд Києва цього тижня скасував дозвіл на арешт власника "Східноєвропейської паливно-енергетичної компанії" (СЄПЕК), яка відома в Україні за російською абревіатурою ВЕТЭК, Сергія Курченка. Судді задовольнили апеляцію захисту 31-річного харківського бізнесмена та відмовили Генпрокуратурі, яка вимагала затримання підприємця.
Курченко увірвався в український медіапростір у 2012 році - тоді йому було лише 27. "Младоолігарх", як його називали у ЗМІ, заробляв на торгівлі нафтою і газом та придбав харківський футбольний клуб "Металіст". Сам він пояснював свій успіх бізнес-талантами та наполегливістю. У 2013 році розслідування видання "Forbes Україна" виявило його тісні зв'язки з тодішньою владою, що сприяло збагаченню. Йому закидали наближеність до так званої "Сім'ї" Віктора Януковича, що сам Курченко завжди заперечував. Та вже невдовзі бізнесмен придбав медіахолдинг UMH Group, включно із "Forbes Україна", де вийшла викривальна стаття. Проте після революційних подій зими 2013-2014 він зник з України і відтоді рідко з’являвся у мас-медіа.
За даними російських ЗМІ, Курченко перебрався до Москви, де винаймає офіс у престижному бізнес-центрі "Москва-сіті". "Українські активи я не кидаю. (…) Не можу і не хочу говорити про деталі свого бізнесу, щоб не підвести партнерів та контрагентів, які мені довіряють", - заявив він на початку грудня в інтерв'ю виданню "Московский комсомолец". Бізнесмен залишається у міжнародному розшуку Інтерполу на вимогу України.
"Справа щодо Курченка - одна з найбільш перспективних серед інших справ проти соратників Януковича", - зауважує виконавча директорка громадського "Центру протидії корупції" Дарія Каленюк. Вона пояснює, що суд скасував дозвіл на арешт на основі процедурної помилки Печерського суду - про розгляд відповідного клопотання прокуратури не повідомили захист Курченка. Тепер, каже вона, ГПУ має подати до суду нове клопотання щодо затримання та повторити процедуру.
Утім, опитані DW юристи та оглядачі зауважують, що справи Курченка та "Сім'ї" зараз відійшли на другий план громадської уваги, а детальної інформації від правоохоронців бракує. До того ж, додають вони, свої зусилля прокуратура зараз спрямовує на інші процеси, зокрема на "справу Онищенка".
Суть справи
Навесні 2016 року Генеральна прокуратура України (ГПУ) після проведення розслідування заявила про підозру Курченку в створенні злочинної організації, яка у 2010-2014 році "вчинила тяжкі та особливо тяжкі злочини у сфері господарських операцій зі зрідженим газом".
Йдеться про паливо "Укргазвидобування" та "Укрнафти". ГПУ вважає, що бізнесмен купував газ на спецаукціонах за низькими цінами начебто для потреб населення, а відтак перепродавав його через підконтрольні структури за значно вищими цінами. Збитки державі правоохоронці оцінюють на суму більше двох мільярдів гривень. У 2014 році схожа підозра стосувалася лише "Укргазвидобування", збитки називали на рівні більше мільярда гривень.
У березні 2016 ГПУ також оформила і фінансову справу проти Курченка. Бізнесменові закинули керівництво злочинним угрупованням, яке у 2013 і 2014 роках вчиинило тяжкі злочини у банківській галузі. Держобвинувачення вважає, що Курченко разом із поплічниками через фінансові схеми заволодів коштами Нацбанку, "Укргазбанку, "Брокбізнесбанку" та "Реал Банку" суму більше 5,6 мільярда гривень. Два місяці потому новопризначений генпрокурор Юрій Луценко доручив військовій прокуратурі розслідувати кримінальні провадження проти власника ВЕТЭК Курченка та екс-міністра доходів та зборів Олександра Клименка.
Уже в липні ГПУ повідомила про затримання Олександра Сухомлина, голови Аукціонного комітету з продажу нафти, газового конденсату, скрапленого газу та вугілля у 2010-2014 роках. На думку правоохоронців, він діяв у змові з Курченком, а також тодішніми президентом Віктором Януковичем та прем'єром Миколою Азаровим.
Тоді ж військова прокуратура та Служба безпеки України затримали екс-заступника голови НБУ Олексія Ткаченка та директора департаменту банківського нагляду Романа Яковлєва. Вони начебто допомагали Курченкові виводити кошти Нацбанку.
У вівторок, 27 грудня, Луценко заявив, що причетні до злочинного угруповання Віктора Януковича, Курченка та Клименка особи пішли на угоду зі слідством та вже відшкодували державі сотні мільйонів гривень збитків. Луценко пообіцяв на початку 2017 року резонансні "великі результати". Він додав, що слідству протистоять "великі гроші". У Генпрокуратурі України не відповіли на запит DW з проханням оцінки рішення суду та поточного стану справи Курченка.
Відкриті питання
Влітку 2016 року народний депутат Сергій Лещенко звинуватив керівництво ГПУ у спробах вивести Юрія Бойка, голову "Опозиційного блоку", з-під кримінальних звинувачень. Зокрема - щодо причетності політика до газових схем Курченка. Головний військовий прокурор України Анатолій Матіос тоді пояснив, що Бойко проходить у справі Курченка як свідок, а для притягнення його до відповідальності бракує доказів, наприклад, підписаних тодішнім міністром наказів.
"Ця справа доводить, наскільки Україні потрібний спеціальний антикорупційний суд з ретельно дібраним штатом. Він розглядав би справи із багатомільйонними оборудками людей, що пов'язані з владою", - сказала в коментарі DW юристка Дарія Каленюк. За її словами, шанси на повернення незаконно отриманих Курченком коштів є, проте для цього потрібен обвинувальний вирок судів в Україні та за кордоном, де було б доведено їх злочинне похождення. Вона прогнозує, що судових процедур очікується ще чимало, а процес щодо Курченка може тривати роками.