Серйозне обвинувачення

Подією, яка викликала написання конституційної скарги, була січнева президентська амністія. Тоді на свободу вийшло майже сім тисяч ув’язнених, понад триста кримінальних справ закрили. Останні були пов’язані переважно з економічними та фінансовими злочинами, а відтак їхнє закриття позбавило тисячі потерпілих права на відшкодування.

Чеська громадськість - включно з багатьма її політиками і правниками - сприйняла амністію як замах на демократичний лад. Критики розгледіли в ній існування вибіркового правосуддя й порушення основного закону.

"Зрада батьківщині"

У ході обговорення суперечної амністії лунали закиди на адресу Вацлава Клауса, що той впродовж свого десятирічного перебування на посаді глави держави неодноразово порушував конституцію. З огляду на чеське законодавство такі дії можна розглядати як "зраду батьківщині". Саме це інкримінують Клаусу автори скарги, на чолі яких стоїть чільний соціальний демократ, недавній кандидат на посаду президента і сенатор Їржі Дінстбір.

Їржі Дінстбір та його однодумці, яких в Сенаті виявилося 38 із 68 присутніх членів верхньої палати парламенту, вважають, що чинний президент принаймні в п’ятьох випадках свідомо діяв на шкоду Чеській Республіці й всупереч її демократичним засадам, що є зрадою державних інтерсів. Критикам Клауса вдалося зібрати під антипрезидентською петицією 73 тисячі підписів громадян.

Як напередодні голосування, так і по ньому Дінстбір наголошував, що Сенат не прагне будь-що підвести президента під статтю Кримінального кодексу, що обов’язком верхньої палати є стежити за додержанням конституційних вимог усіма представниками верховної влади, без чого суспільство деморалізується. Він також висловив сподівання, що розгляд скарги в Конституційному суді унеможливить нехтування Конституцією з боку майбутніх президентів і майбутніх прем’єрів.

Президентська амністія - пережиток

Чеський прем’єр-міністр Петр Нечас охарактеризував протистояння між Сенатом і президентом як прояв ницості з боку деяких політиків соціальної демократії, які не бажають і далі бачити Вацлава Клауса на політичній сцені. Сам Нечас є лідером Гросадянсько-демократично партії.

Частково він має рацію, бо табір Їржі Дістбіра відверто заявляє, що після 7-го березня, коли добіжить кінця президентський мандат, Клаус мав би назавжди піти з політичного життя.

Віце-прем’єрка Кароліна Пік не вбачає в таких заявах ані мстивості, ані ницості. Вона, як повідомив у понеділок телевізійний канал ЧТ24, пропонує внести зміни в конституцію, ліквідувавши таке поняття, як "президентська амністія". На думку Пік, таке повноваження є монархічним пережитком, яке аж ніяк не пасує демократичній країні.

Новообраний чеський президент Мілош Земан, інавгурація якого відбудеться за кілька днів, пообіцяв, що жодних амністій не виголошуватиме. Але Пік на обмеженні президентських повноважень наполягатиме. "Вацлав Клаус, - сказала вона, - обіцяв свого часу те саме".

У разі вироку - пересічний пенсіонер

Мілош Земан не заперечує, що січнева амністія була великою помилкою, але категорично заперечує, що його попередник припустився чогось такого, як "зрада батьківщини".

До речі, знавці конституційного права передбачають, що якраз термінологічна необґрунтованість може ускладнити розгляд скарги сенаторів у Конституційному суді.

А якщо буде визнано, що Вацлав Клаус у тих чи тих випадках діяв усупереч Конституції? У такому разі його не кидатимуть за ґрати, президенту загрожує втрата посади. Але повноваження Вацлава Клауса й без того закінчуються вже цього четверга, 7 березня. Однак Вацлав Клаус все ж таки відчує наслідки вироку, якщо його буде ухвалено не на його користь: він не отримає всіх тих пільг, які належать екс-президентам, і стане пересічним чеським пенсіонером з пересічною пенсією і без політичної ваги. Судовий вердикт очікується не раніше кінця березня.