"Розширення ЄС ще не відбулося, але тінь його вже помітна”
14 квітня 2004 р.Німецькі газети містять коментарі, присвячені розширенню ЄС на Схід, що має відбутися 1 травня. “Що ми маємо до розширення Євросоюзу, а що матимемо після” – розмірковує газета ТАҐЕСЦАЙТУНГ. Видання пише:
Коли за 18 днів до Європейського союзу приєднаються 10 нових країн, це ще не означатиме, що ЄС вже досягнув свого кінцевого розміру. Адже у 2007 році до нього долучаться ще Болгарія та Румунія, а наприкінці нинішнього десятиліття в Євросоюзі будуть, напевно, більшість балканських держав. Членство Туреччини в цій спільноті теж стає дедалі ймовірнішим. (...) Щоправда, комісар ЄС з питань внутрішнього ринку Фрітс Болкенштайн прокоментував такий розвиток фразою: “Якщо приймати Туреччину, то доведеться й Україну з Білоруссю”, –
читаємо у виданні ТАҐЕСЦАЙТУНГ, яке далі пояснює:
За нормативами ЄС, право на членство в цьому союзі має “кожна європейська держава”. Однак уже нинішній етап розширення ЄС показав, що доведеться збавити темпи. Інакше Євросоюз може просто не витримати як з економічної, так і з політичної точки зору й постане перед небезпекою перетворитися на, як каже Болкенштайн, “привілейований митний союз”. Утім, країнам Східної Європи не можна просто відмовити в перспективах членства в ЄС, тому Євросоюз шукає нові можливості для співпраці з ними, –
пише газета ТАҐЕСЦАЙТУНГ і згадує про так зване «Коло друзів» - стратегію нового партнерства для майбутніх сусідів ЄС, на яку робить ставку, зокрема, голова Європейської комісії Романо Проді:
Насправді «Коло друзів» має стати потрійним колом захисту. У першу чергу йдеться про зацікавленість заможньої Центральної Європи забезпечити себе буферною зоною від навали біженців з бідних країн. Цього вдасться досягнути, зобов»язавши сусідів підписати угоди про реадмісію, тобто повернення нелегалів. По-друге, треба розширити простір економічного добробуту. Це вже величезне завдання, виходячи з того, яка різниця існує в доходах між громадянами ЄС та його сусідами (...) Зрештою, третє коло має стати захистом від загрози терору й транскордонної злочинності. У зв»язку з цим нове значення отримують північноафриканські держави, яких допоки розглядали радше як сусідів другого класу, –
зазначає ТАҐЕСЦАЙТУНГ і продовжує:
З одного боку, ЄС приймає країни, які пасують до союзу з політичної, економічної, культурної чи історичної точок зору. З іншого ж боку –утворюється кордон, за яким починається бідний світ. Але бідні сусіди – це на перспективу дуже серйозний фактор ризику. Якщо люди живуть у гідних умовах і бачать для себе перспективи вдома, лише тоді вони не залишатимуть свої рідні країни. І лише тоді, коли вони сприйматимуть ЄС позитивно, їх можна долучати до боротьби з тероризмом і транскордонною злочинністю, - переконане видання ТАҐЕСЦАЙТУНГ.
Темі розширення ЄС на Схід присвятила свій коментар і газета ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНГ:
Розширення ЄС ще не відбулося, але тінь цього вже помітна. Чим ближче до 1 травня, тим відчутнішою стає різниця між старими й новими членами. Країни, що вступають до Євросоюзу, із заздрістю дивляться на добробут, соціальні стандарти й економічну потужність нинішніх держав-членів ЄС. Натомість на Заході багато хто занепокоєний тим, що Схід переманюватиме до себе дедалі більше підприємств, а відповідно й робочих місць, адже він все ще має низький рівень зарплат і податків. Німецькі політики й представники профспілкових кіл вже говорять про несправедливу конкуренцію. Дехто вимагає навіть встановити мінімальний рівень податків для ЄС. Однак такий популізм Євросоюзу аж ніяк не допоможе. По-перше, його Рада міністрів має вирішувати податкові питання одностайно. Нові ж члени ЄС не настільки наївні, щоб залишитися без своїх чи не найважливіших переваг. По-друге, старі члени ЄС теж не можуть бути зацікавлені в тому, щоб штучно втримувати новачків бідними й залежними від доплат. І по-третє, тиск зі східного боку може навіть допомогти підкорегувати свою власну податкову політику, – зазначає ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНГ.
На завершення – коментар газети НОРДВЕСТ-ЦАЙТУНГ, присвячений ситуації в Іраку:
Як можна завадити подальшій ескалації насилля в Іраку? Розв»язати цю проблему, надіславши лише в зону бойових дій додаткові військові загони, точно не вдасться. Якщо взагалі ще можливий якийсь вихід, то це – передача повноважень загонам під проводом ООН. Однак цього не допустить президент Буш, адже цьогоріч у США – вибори. А щонайменший відступ у боротьбі проти терору може трактуватися як його слабкість, - наголошує НОРДВЕСТ-ЦАЙТУНГ.