Розширення ЄС: вхідний квиток – не для всіх

Після візиту президента України Віктора Ющенка до Берліна, в ході якого він знову заявив про намір його країни стати членом Європейського союзу, німецькі видання обговорюють перспективи розширення ЄС. Газета НОЙЕ РУР/НОЙЕ РЕЙН-ЦАЙТУНҐ зауважує:

З одного боку, Європа не повинна роздавати нові плани розширення, інакше колись вона просто перестане існувати. З іншого боку, ”помаранчеве диво” змушує урядовців окремих країн зробити щось конкретне для ”свіжевиборених” демократій, а не просто плескати в долоні. Політики мають вирішити створену ними ж проблему. Євросоюз, очевидно, став магнітом з незмінною силою притягання. Але не кожен повинен отримати вхідний квиток. Колос під назвою ”Європа” нікому не потрібний. Між повноцінним членством і його відсутністю повинні бути якісь проміжні стадії. Не варто забувати й про гроші. Країни-кандидати й ті, що хочуть ними стати, розраховують на велику брюссельську скарбницю. Але вже сьогодні її не вистачає на всіх членів європейської родини, - попереджає НОЙЕ РУР/НОЙЕ РЕЙН-ЦАЙТУНҐ.

Тему продовжує газета ГАННОВЕРШЕ АЛЬҐЕМАЙНЕ, яка звертається до ситуації в Туреччині. Переговори про вступ цієї країн до Євросоюзу можуть початися вже в жовтні цього року:

На жаль, після брюссельського саміту ЄС у грудні з Анкари більше не чути хороших новин. На батьківщині Ердоґана оспівували як ”завойовника Європи”, а саму країну – як ”віагру” для старого континенту. Але отримавши дату початку переговорів про вступ до ЄС, турецький прем”єр заспокоївся й склав руки. Відтоді з Туреччини надходять тільки негативні повідомлення. Анкара підтримала туркменів у Іраку й турків-кіпріотів, виступила проти іракських курдів й проти відкритого обговорення масового вбивства вірменів у Першій світовій війні. Нових ідей щодо вирішення кіпрської кризи, замирення з сусідньою Вірменією чи в Іраку не було. Анкара навіть досі не спромоглася призначити представника на переговорах з ЄС, - зауважує ГАННОВЕРШЕ АЛЬҐЕМАЙНЕ.

Наприкінці минулого тижня в світі згадували криваві теракти 11 березня в Мадриді, жертвами яких торік стали понад 190 осіб. На сторінках ТЮРІНҐІШЕ ЛАНДЕСЦАЙТУНҐ читаємо:

Після терактів у Мадриді було багато гучних заяв, але експерти безжалісно вказують на невирішені проблеми. Ухвалені рішення повільно втілюються в життя, обмін інформацією між поліцейськими відомствами треба негайно покращувати, Європол досі не посів належного місця. Навіть відмивання грошей контролюється в недостатньому обсязі. Війна з тероризмом сьогодні не може похвалитися великими успіхами. Ні, заспокоюватися зарано. Відповідальні за питання безпеки політики знову сплять спокійним сном, а прокинуться лише після нових терактів, - обурюється ТЮРІНҐІШЕ ЛАНДЕСЦАЙТУНҐ.

Газета БАДІШЕ НОЙЕСТЕ НАХРІХТЕН пише:

Ані тиха європейська ”боротьба”, ані патетична американська ”війна з терором” не зможуть на 100 відсотків блокувати ісламських терористів. Але на відміну від США, європейці впевнено можуть похвалитися тим, що навіть у часи небезпеки їхня правова система не дала збою, - вважає БАДІШЕ НОЙЕСТЕ НАХРІХТЕН.

На завершення – про внутрішню німецьку політику. У пресі триває гостра дискусія з приводу ухвалення Бундестагом більш суворого закону про зібрання та демонстрації. Газета ФОЛЬКСШТІММЕ зазначає:

Якщо демократична держава обмежує право зібрань, це справді стосується всіх. Бундестаг ухвалив більш суворі правила, щоб неонацисти не змогли провести запланований на 8 травня марш перед Бранденбурзькою брамою. Такої ходи не можна допустити. Тепер коричневі, очевидно, зберуться в іншому, менш символічному місці. Суворіший закон – це лише інструмент самозахисту демократії, - вважає ФОЛЬКСШТІММЕ.

Газета БРАУНШВЕЙҐЕР ЦАЙТУНҐ дотримується дещо іншої думки:

Суворіший закон не був потрібний. Чинне законодавство має достатньо механізмів, щоб не дати екстремістам познущатися над пам”яттю жертв нацизму. Наприклад, чотири роки тому Конституційний суд заборонив демонстрацію правих екстремістів, оскільки вона була запланована саме на день вшанування пам”яті жертв Голокосту. І все ж таки спільні дії влади та опозиції дають шанс сконцентрувати увагу на концепціях, а не на заборонах. Знайти успішне рішення цілком реально. Окрім тупого заклику ”Німеччина – для німців” праві радикали не мають пристойних пропозицій у жодній сфері політичного життя. Проблему безробіття з таким гаслом не вирішити, - пише БРАУНШВЕЙҐЕР ЦАЙТУНҐ.

Огляд преси підготував Роман Гончаренко.