ПАРЄ стурбувалась деякими правилами у зоні АТО

Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) стурбована дією у зоні АТО можливості превентивних затримань до 30-ти діб осіб, причетних до терористичної діяльності. Асамблея вважає цей захід диспропорційним. Про це йдеться у резолюції  ПАРЄ "Надзвичайний стан: пропорційність у питанні відходу згідно зі статтею 15 від Європейської конвенції з прав людини (ЄКПЛ)", ухваленій у Страсбурзі у вівторок, 24 квітня. 

Права людини і принцип пропорційності

У тексті резолюції, автором якої є депутат від Швейцарії Рафаель Комт, розглядаються випадки застосування статті 15 ЄКПЛ урядами Туреччини, України та Франції. У цій статті зазначається, що у випадках, які становлять загрозу нації, влада країни має право оголосити про відступ від своїх зобов'язань за нормами конвенції. Щоб запустити цю процедуру в дію, уряд країни має повідомити про це генерального секретаря Ради Європи (РЄ) і пояснити ситуацію, яка до цього призвела, заходи, які держава змушена застосувати, й у чому саме вони порушують ЄКПЛ.

Україна надіслала відповідне повідомлення генсеку РЄ у червні 2015 року після того, як у серпні 2014-го внесла поправку до закону "Про боротьбу з тероризмом" щодо превентивного затримання у зоні АТО осіб, причетних до терористичної діяльності, терміном до 30 діб. Український уряд оголосив, що відходить від виконання деяких положень ЄКПЛ у зоні АТО на Донбасі і залишає за собою право на цих територіях на затримання без судового рішення на період, що перевищує 72 години, осіб, які підозрюються в терористичній діяльності, а також має повноваження здійснювати в особливому порядку досудове розслідування справ про тероризм та про злочини, вчинені у зоні АТО. А військово-цивільні адміністрації в Донецькій та Луганській областях мають право на встановлення обмежень переміщень людей та обшуки. Всі ці заходи є відхиленнями від низки статей ЄКПЛ.

Безпекова ситуація виправдовує не все

Після спілкування з представниками української влади у Києві та аналізу попередніх резолюцій ПАРЄ щодо ситуації на Донбасі, доповідач дійшов висновку, що "безпекова ситуація на деяких територіях Донецької та Луганської областей, на які поширюються згадані заходи, безсумнівно, задовольнить вимогу Європейського суду з прав людини щодо наявності надзвичайної ситуації, яка загрожує життю нації". 

Не викликало і нарікань з боку асамблеї і те, що український уряд не вказав точних термінів дії надзвичайної ситуації, зазначивши лише, що вона триватиме "доти, поки не буде припинено збройну агресію Російської Федерації, відновлено конституційний лад і порядок на окупованій території України". 

Проте, на думку доповідача, деякі з заходів, які українська влада вирішила застосовувати у зоні АТО, не є пропорційними і виправданими з огляду на ситуацію. Йдеться про норму, яка дозволяє попереднє затримання особи, котру підозрюють у тероризмі, терміном до 30 діб без рішення суду. "Хоча це положення, схоже, не застосовувалося, його потенційна тривалість може вважатися диспропорційною", - йдеться у резолюції. Тому асамблея рекомендує українській владі переглянути необхідність цього і радить передати цю норму закону на розгляд Конституційного суду.

На Донбасі обмежена свобода пересування

Асамблея також стурбована "способом, у який застосовуються деякі інші норми, зокрема управління та матеріальний стан на пропускних пунктах" через лінію розмежування у зоні конфлікту на Донбасі. Дуже сувора пропускна система та довжелезні черги, на думку доповідача, "надзвичайно обмежують свободу пересування десятків тисяч цивільних осіб".

Ще один привід для стурбованості - функціонування судів, переведених із непідконтрольних на підконтрольні українському уряду території. Факти, зібрані доповідачем, свідчать про те, що ці суди потерпають від браку кадрів, від того, що приміщення, куди вони були переведені, не пристосовані для діяльності таких установ, а архіви та справи багатьох з них залишилися на окупованій території.

Щоб захистити права людини

Під час дебатів жоден з депутатів не критикував дії жодної з трьох країн, про які йшлося у резолюції. Депутат з Великої Британії Джон Говелл наголосив, що під час застосування країною статті 15 Конвенції треба брати до уваги "всі обставини, які склалися" і при цьому наголосив, що "важко уявити собі обсяг проблем, які виникли внаслідок вторгнення Росії на територію України". За словами литовського депутата Егідіуса Варейкіса, об'єктом доповіді стали три зовсім різні країни, які мали різні підстави для відходу від  норм ЄКПЛ. "Такий крок є способом захистити права людини в умовах надзвичайного стану, але тут є важливим дотримуватися принципу пропорційності",  - зауважив він.

Відхід від виконання ЄКПЛ не може тривати роками і має бути обмеженим у часі, переконаний французький депутат Бернар Фурньє. На його думку, скасувати надзвичайні заходи в Україні "допоможе реалізація мінських домовленостей". "Треба продовжувати діалог сторін, щоб врегулювати конфлікт з Росією", - наголосив політик.