1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Сепаратисти перетворили колонії на трудові табори

Азад Сафаров
14 липня 2017 р.

До 16 годин тяжкої фізичної праці на день, без оплати або за кілька цигарок на місяць. Такі умови примусової праці в колоніях у так званих "ДНР" та "ЛНР". Це повернення радянських ГУЛАГів, кажуть правозахисники.

https://p.dw.com/p/2gY3D
Паркан у пенітенціарному закладі - символічне фото
Сепаратисти перетворили колонії на Донбасі на трудові табори на кшталт радянських ГУЛАГівФото: picture-alliance/dpa/A. Halada

На непідконтрольній уряду в Києві частині Донбасу залишилося багато виправних установ, які перейшли під контроль бойовиків. Зокрема, як повідомили DW в міністерстві юстиції України, в Луганській області з 16 колоній 15 перебувають під контролем бойовиків. А в Донецькій області з 20 виправних закладів під контролем сепаратистів опинилися 14.

У більшості з пенітенціарних установ, за даними організації "Східна правозахисна група", бойовики облаштували щось на кшталт ГУЛАГів - примусових трудових таборів.  

"Чоловіки працюють із сьомої ранку на повну силу, по 8-12 годин на добу. А якщо є замовлення на якусь продукцію, то часто і по 16 годин. Це дуже тяжка й виснажлива фізична робота. Працюють усі, незалежно від того, здоровий ти чи хворий", - розповідає у розмові з DW директор "Східної правозахисної групи" Павло Лисянський.

Підтверджують наявність скарг на примусову працю на непідконтрольному Донбасі й в українському мін'юсті. "Те, що там, у колоніях, рабська праця, те, що людей змушують працювати, - такі скарги й заяви у нас є, - пояснює DW Юрій Маслак, прес-секретар заступника міністра юстиції з реформування державної пенітенціарної системи. - Це зі слів людей, які повернулись на підконтрольну українській владі територію".

Робота за цигарки

За словами Павла Лисянського, ув'язнених змушують працювати на небезпечних вугільних шахтах, так званих "копанках", рубати дерева у лісі, робити шлакоблок, металеві конструкції, бетонні споруди, колючий дріт, настільні ігри, пекти хліб тощо. Асортимент товарів на сайті так званого "управління виконання покарання МВС ЛНР" довжелезний.

Директор "Східної правозахисної групи" Павло Лисянський
Директор "Східної правозахисної групи" Павло Лисянський готує новий звіт про рабську працю на підконтрольному бойовикам ДонбасіФото: Pawel Lisjanski

За роботу ув'язненим нічого не платять, продовжує Лисянський. "Лише раз на місяць можуть пригостити цигарками, п'ять штук і не більше", - розповідає правозахисник. Торік саме він переговорив по телефону із понад 70 ув'язненими в різних колоніях "ДНР" та "ЛНР" і підготував звіт про факти рабської праці за ґратами. Цьогоріч кількість його співрозмовників збільшилась удвічі, і він готує новий звіт. Проблеми майже у всіх однакові - виснажлива робота, нестача їжі та медикаментів і повна безвихідь.

"По суті, у центрі Європи ми отримали сьогодні, у ХХІ столітті, якісь рабовласницькі "держави", які масово експлуатують людей і збагачуються за їхній рахунок. Це нагадує мені ГУЛАГи радянських часів", - обурюється Лиснянський у розмові з DW.

За підрахунками "Східної правозахисної групи", щомісяця за рахунок безкоштовної праці керівництво бойовиків заробляє кількасот тисяч доларів. Продукцію, за даними правозахисників, продають як на території "ДНР/ЛНР", так і вивозять до Росії.

Не працюєш - сидиш у карцері

Раніше, коли ці колонії були під контролем українського уряду, у деяких із них також передбачалася робота для ув'язнених. Щоправда, за українським законодавством, працювати в колонії дозволено не більше двох годин на добу, говорять правозахисники, - лише за бажанням самого ув'язненого. Якщо ув'язнений хоче працювати більше - йому мають виплачувати певні кошти. Також це може привести до умовно-дострокового звільнення.

Тепер у колоніях на непідконтрольній Києву території все інакше. Працювати мають усі. За відмову найчастіше запроторюють до карцеру, розповідає в інтерв'ю DW Елеонора Рибалко, чоловік якої, Теймураз Ніхотін, сидить у колонії в так званій "ЛНР". "Тим, хто не працює, постійно виписують якісь дрібні штрафи, а чим більше штрафів, тим більше причин запроторити до ізолятора", - зазначає вона. Окрім того, лише родичам тих, хто працює, дозволяють передавати в'язням продукти.

Жінка живе у Києві і раз на два місяці їздить провідати свого чоловіка. "У них там умови просто нелюдські. Їжа дуже бідна. Вони жахливо виглядають. У мене чоловік зростом у 1,86 метра важить лише 76 кілограмів. Вони настільки худі, що у них череп наче обтягнутий шкірою, кістки проступають, видно, що там ніякого підшкірного жиру нема", - розповідає Рибалко.

Тисячі на каторзі

За словами Елеонори Рибалко, її чоловік відмовився працювати, бо це принижує його гідність. Він не хоче, щоб на ньому збагачувалися. Та більшість ув'язнених воліє не сперечатися з керівництвом і працює. Інакше, за словами правозахисника Павла Лиснянського, їх можуть побити й застосувати до них тортури.

За даними українського мін'юсту, станом на 1 листопада 2014 року в колоніях на непідконтрольній Києву території Донецької області перебували 9511 осіб, а в Луганській області - 6426 людей.

Окрім того, за три роки існування так званих "ДНР" і "ЛНР" за ґрати там кинули ще близько 3000 людей, підраховують у "Східній правозахисній групі". Доступу до ув'язнених у міжнародних організацій, таких як ОБСЄ, практично немає. Жодної інформації щодо долі цих людей немає і в української сторони, стверджують у мін'юсті України.

Єдиний порятунок від рабства

За словами правозахисників, є лише один шлях порятунку людей від рабської праці - перевести ув'язнених з колоній на непідконтрольній території на решту території України. Утім, за три роки війни на Донбасі з "ДНР" вдалося перевести лише 149 осіб, а з "ЛНР" - узагалі жодної. Те, що результати мізерні, визнають як правозахисники, так і чиновники українського мін'юсту в інтерв'ю DW.

У міністерстві юстиції, до компетенції якого входить це питання, говорять, що відмежувалися від переговорів. "Ми не ведемо переговорів з окупантами. Ми не маємо на це права. Звісно, ми готові прийняти всіх громадян України з непідконтрольної території. Наші в'язниці заповнені на 60 відсотків. У нас вистачить місця і грошей, щоб їх нагодувати й утримувати", - говорить Юрій Маслак.

Доповідь експертів: хто катує і таємно утримує цивільних на Донбасі (21.07.2016)

За його словами, переговорний процес щодо ув'язнених нині проводить лише уповноважена Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська. А мін'юст забезпечує саме організацію передачі ув'язнених. Омбудсменка, своєю чергою, в розмові з DW звинувачує мін'юст у тому, що відомство не виконує указ президента від листопада 2014 року про невідкладні заходи щодо стабілізації ситуації на Сході країни. Згідно з цим документом, який вводить у дію рішення РНБО, саме мін'юст мав би займатися переводом ув'язнених громадян. "Мін'юст не правий у зв'язку з тим, що норма указу президента є чинною станом на сьогоднішній день", - говорить Валерія Лутковська.

За її словами, нині 168 осіб із колоній так званої "ДНР" написали про своє бажання бути переміщеними до підконтрольної Україні території. Питання щодо рабської роботи ув'язнених уповноважена Верховної Ради з прав людини не коментує. "Я ухилюсь від відповіді на це питання з огляду на те, що мені ще вести переговори стосовно переміщення ув'язнених", - заявила вона DW.

"Тут закони не діють"

Чоловік Елеонори Рибалко Теймураз Ніхотін у травні цього року мав би вийти на свободу за "законом Савченко". Він вже відсидів майже дев'ять років із десяти за розбій. Проте в "ЛНР" йому та іншим арештантам, строк ув'язнення яких вже давно минув, кажуть, що там українські закони не діють.

"Там у колонії висять оголошення про це прямо на вході, - розповідає Рибалко. - Їм обіцяють, що якщо вони добре і старанно працюватимуть, їх відпустять, але, звісно ж, не відпускають. Тому що колонії вигідно, щоб ці люди працювали".

У мін'юсті України не змогли надати DW точну інформацію щодо того, скільки людей до 2017 року вже мали б звільнитись з ув'язнення на непідконтрольній Києву території Донбасу. Таких даних у відомства немає.

Звіт ПАРЄ: умов для виборів на Донбасі немає (12.10.2016)

П'ять головних порушень прав людини в Україні (09.12.2016)

Пропустити розділ Більше за темою