Півроку "безвізу": українці почали більше їздити до ЄС

11 червня 2017 року Європейський Союз запровадив безвізовий режим для громадян України. Подорожувати до країн ЄС українцям тепер набагато простіше: фактично проїзним квитком до ЄС стала наявність біометричного паспорта, в який вбудований мікропроцесорний чип з інформацією про власника, та виконання кількох формальних умов для перетину кордону. За цей час перевагами безвізового режиму, за даними Державної прикордонної служби, скористалась 351 тисяча українців.

Красномовні цифри

Загалом же з 11 червня 2017 року український кордон у європейському напрямку перетнули 10 мільйонів 600 тисяч громадян України. З них понад 2,5 мільйона українців хоч і мали біометричні паспорти, але подорожували з раніше виданими довгостроковими візами. 7,7 мільйона українців виїхали до країн Євросоюзу за візами в закордонних паспортах старого зразка, повідомив DW помічник голови Державної прикордонної служби України Олег Слободян. "Ми спостерігаємо тенденцію збільшення тих, хто подорожує з біометричним паспортом без віз саме літаком. Решта людей перетинали кордон наземним транспортом: здебільшого виїжджали в ЄС через Польщу та Румунію", - зазначив Слободян.

Успішний проект

В Україні "безвіз" називають першим успішним проектом у відносинах з ЄС. Адже результат безбар'єрних подорожей українці можуть відчути безпосередньо на собі. За словами виконавчої директорки громадської організації "Європа без бар'єрів" Ірини Сушко, опитування, яке на їхнє замовлення проводив Фонд "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, засвідчило - українці хочуть більше їздити до ЄС.

"Безвізовий режим як "важливим" або "дуже важливим" для себе назвали понад 50 відсотків українців. До початку дії "безвізу" таких було лише 39 відсотків. Найзатребуванішим "безвіз" є для мешканців Західної України. Найбільше "безвізом" користується молодь, яка прагне подорожувати авіаційним транспортом", - зазначила Ірина Сушко. 

Молодь, хоч і становить найбільшу частку серед тих, хто за ці півроку скористався безвізовим режимом, все одно поки що не свідчить про те, що їздить за кордон активно. Так, за даними всеукраїнського опитування "Молодь України 2017", проведеного центром "Нова Європа" та Фондом ім. Фрідріха Еберта спільно з соціологічною компанією GfK Ukraine, 76 відсотків української молоді відповіли, що ніколи не їздять за кордон.

На думку Сушко, мобільності українців заважають обмежені економічні можливості для здійснення подорожей. За словами експертки, через брак коштів останні два роки за кордоном були загалом лише 12 відсотків українців. Також багато людей повідомили, що не змогли скористатися безвізовим режимом протягом останніх шести місяців, оскільки вчасно не отримали біометричний паспорт.

У Державній міграційній службі DW повідомили, що уже видано 6,1 мільйона біометричних паспортів, і черги за ними не зникають. "Минулого року оформлювали десь 7-8 тисяч біометричних паспортів щодня. Влітку цього року, коли запровадили "безвіз" щодня оформлювали уже 25 тисяч паспортів. Зараз ажіотаж потроху спадає, але все одно попит доволі високий: щодня оформлюємо 19 тисяч біометричних паспортів, і черги все одно поки, на жаль, є", - констатує речник Державної міграційної служби Сергій Гунько.

Метод "пряника" спрацьовує

"Минуло тільки півроку, а українці сприймають безвіз як безумовну річ, наче вона існувала завжди. Це - історія успіху і ефективний приклад того, як діє політика заохочення ЄС. Вона принесла з собою зміни і реформи. Їх українці часто не помічають, але вони є", - зауважив аналітик центру "Нова Європа" Сергій Солодкий. За його словами, завдяки угоді про безвізовий режим з ЄС українська влада змушена проводити антикорупційну та правоохоронну реформи, підтримувати правозахисну діяльність.

У Європейському Союзі також позитивно оцінюють двосторонній прогрес. "Ми спостерігаємо, що на 10 відсотків збільшилась кількість українців, які відвідали ЄС, якщо порівнювати з аналогічним періодом минулого року. Також бачимо, що українські туристи не порушують правила перетину кордонів ЄС. Відмови отримали лише кілька десятків людей, а це в рази менше, ніж раніше, коли відмовляли у видачі віз", - зауважив у коментарі DW прес-аташе представництва ЄС в Україні Давид Стулік. За його словами, завдяки відкриттю кордонів у ЄС спостерігається й збільшення економічних контактів між європейським та українським бізнесом.

Крім того, за словами представника офісу ЄС в Україні, безвізовий режим є серйозним запобіжником згортання в Україні досягнень у реформах, зокрема у антикорупційній. "Безвізовий режим був наданий Україні на певних умовах. Одночасно з "безвізом" запрацював і механізм його припинення, якщо умови не виконуються. Такі запобіжники у нас є. І ми даватимемо щорічну оцінку тому, як ці умови виконуються. Одна з найважливіших умов пов'язана саме з боротьбою з корупцією", - наголосив Давид Стулік.

Нині українська влада "ходить по лезу ножа" щодо виконання умов безвізового режиму, застерігають експерти. Нещодавно народні депутати фракцій "Блок Петра Порошенка" та "Народний фронт" зареєстрували у Верховній Раді законопроект, який кардинально змінює вплив Верховної Ради на систему протидії корупції. Народні депутати ініціювали процедуру одержання права на звільнення без жодних обґрунтувань директора НАБУ, керівника антикорупційної прокуратури, будь-якого члена НАЗК або ж директора новоствореного Державного бюро розслідувань.

Цей законопроект викликав обурення не тільки у громадських борців з корупцією, а й у міжнародних та європейських партнерів. Утім, через добу після реєстрації скандальний законопроект було відкликано. 

"Сподіваємось, що "безвіз" не стане заручником протистояння в антикорупційні боротьбі. Українці хочуть користуватися цим механізмом двосторонньої співпраці з ЄС", - каже Ірина Сушко. На її думку, порушення умов надання Євросоюзом "безвізу" може дорого коштувати українській владі.