"На Р як Роза"

Місце дії вистави - квартира у західноберлінському будинку поблизу пропускного пункту "Чекпойнт Чарлі" в Берліні. Події відбуваються в жовтні 1962 року, в розпал Карибської кризи. А от подивитись виставу незалежна київська театральна група AZAM запросила публіку на початку червня до бомбосховища Культурно-освітнього центру “Майстер-класс” у Києві.

Автором драми "На Р як Роза" є німецький громадський діяч, журналіст, засновник Музею Муру в Берліні Райнер Гільдебрандт. І те, що виставу вирішили показати в такому незвичному місці, - зовсім не випадковість. "Твір звучить тут абсолютно інакше, приміщення специфічне, пов'язане з ризиком, небезпекою, схвильованістю", - розповіла в розмові з DW режисер Алла Заманська.

Німецька публіка вже чекає

Уже за кілька днів виставу покажуть і безпосередньо там, де перетнулись долі головних героїв п'єси - німецької студентки Рози, якій із Східного Берліна вдалося перебратись до Західного, американського лейтенанта-інспектора на пропускному пункті й студента-медика, який допомагає людям потрапити по інший бік Муру. 14 і 15 червня публіку запрошують до Музею Муру на "Чекпойнт Чарлі", що на вулиці Фрідріхштрассе в Берліні.

За словами Заманської, їх запросила дружина автора п'єси й директорка музею Александра Гільдебрандт: "Саме вона нам і подарувала цей твір, з надією, що ми поставимо його на сцені". В Берліні п'єса звучатиме українською - у перекладі Марка Бєлорусця й Діани Клочко. Однак на екрані транслюватимуться німецькі субтитри.

Проблема людського вибору

Цікаво що й переклад, і постановка п'єси, яку торік уже презентували на "ГогольFest", - ініціатива винятково режисера й перекладачів, все зроблене власним коштом. Заманська розповіла, що темою історії берлінського муру зацікавилась три роки тому, тоді разом зі студентами-дикторами і ведучими телебачення в Театральному інституті вивчали. Тоді вона й познайомилась з Александрою Гільдебрандт.

Перекладач Марк Бєлорусець розповів, що взявся за п'єсу, бо твір показує, як "холодна війна йде по людських долях". На сцені цитують історичний факт: за 28 років існування Берлінського Муру загинули понад тисячу двісті громадян НДР під час спроб потрапити на Захід. Бєлорусець каже, що проблема, яка його цікавила - це проблема людського вибору, адже за умов війни важко знайти добру людину. На його думку, у цьому сенсі війна триває, адже завжди треба вибирати - "між почуттям і людяністю", так як головна героїня драми Роза вибирала між любов'ю до лейтенанта і необхідністю врятувати людину - переправити по інший бік Муру.

Роз'єднані стінами

Режисер і поет Станіслав Чернілевський дивиться виставу "На Р як Роза" вже втретє. На його думку, цей твір про місце людини в просторі. "Це найважча річ, яку людина шукає впродовж життя. Є якесь призначення для людини в бутті, й вона його не знає, поки не пройде крізь випробування, - ділиться своїми думками з DW Чернілевський. - Якщо є якісь стіни, які щось розділяють, їх слід позбутись. Стіни - удави, які крадуть місце людини".

Чернілевський раніше вважав, що це драма про мимовільну зраду, про те, як людину підставляють, але зараз бачить, що вистава про інше. На думку Чернілевського, на виставі завжди будуть глядачі, когось можуть привабити сучасні театральні засоби, як-от використання відео, гарна музика, адже звучать твори Глена Міллера, Чета Бейкера.

Київській публіці, судячи з реакції, вистава сподобалась. Студентку Настю, якій уже доводилось бувати в Берліні, зацікавила сучасна постановка про це місто. "Про історію ми, як правило, більше читаємо якісь загальні речі, а тут ми побачили історію, яку творять звичайнісінькі люди. Щось особисте, рідне, знайоме".

Режисер Алла Заманська каже, що "На Р як Роза" планують показати після Києва і Берліна в низці українських міст. За її словами, вже є запрошення привезти виставу до Дніпродзержинська.