Законопроекти розбрату
6 жовтня 2017 р.
Верховна Рада, після другої спроби обговорень президентських ініціатив, таки схвалила два законопроекти, які Петро Порошенко за два дні до цього вніс на розгляд парламенту. Голосуванню передувало блокування трибуни та штовханина у задимленій сесійній залі, куди хтось з депутатів приніс димову шашку. Все це супроводжувалося протестами та сутичками між представниками партії "Національний корпус"й поліцією під стінами парламенту.
День другий - результативний
Напередодні, у четвер ввечері, 5 жовтня, народні обранці намагалися взятися до розгляду суперечливих законопроектів, однак через незгоду багатьох депутатів з скандальним пунктом законопроекту №7163, де йшлося про те, що мінські угоди є пріоритетними у здійснені державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях.
"Наша позиція незмінна: вимагаємо вилучити з тексту законопроекту посилання на Мінські домовленості, бо це консервація путінської агресії", - сказав голова Радикальної партії Олег Ляшко виступаючи вже у п’ятницю зранку , 6 жовтня, на поновленому засіданні парламенту. Хоча перед цим голова Верховної Ради Андрій Парубій повідомив, що з законопроекту було прибрано згадку про мінські домовленості, критика у бік президента продовжувала звучати. Представник президента у Верховній Раді член фракції "БПП" Ірина Луценко назвала такі дії депутатів "шабашем розконсервованих агентів ФСБ", заявивши, що такі депутати не дають можливості Україні вийти з військової агресії мирним і дипломатичним шляхом. Вона пояснила, що у законопроекті загадали про мінські домовленості, аби залучити оборонну летальну зброю, ввести миротворчу місію, яка буде розповсюджена по всій території, закриє український кордон. "Тут багато говориться про мінські угоди, то запропонуйте інший формат, де Росію можна взяти за носа і притягнути. Якщо ми не приймемо цей закон, у нас не буде важелів, щоб витягнути наших заручників, місія ОБСЄ вийде з цього процесу. Це підігравання Російській Федерації", - заявила Луценко. Після обопільних звинувачень депутати 233 голосами у першому читанні підтримали законопроект Порошенка, який визначає території в Донецькій та Луганській областях, що будуть називатись окупованими, зберігає за громадянами України право власності на цих територіях та дозволяє у випадку введення воєнного стану в окремих районах Донецької і Луганської областей вводити воєнні адміністрації і припиняти повноваження обласної, районних і сільських рад на цих територіях. Координацію і контроль на цих територіях у випадку воєнного стану, за цим законопроектом, здійснюватиме Об'єднаний оперативний штаб ЗСУ при керівництві Генштабу.
Болюче питання
Натомість більше емоцій та звинувачень викликав президентський законопроект, що продовжив ще на рік термін дії закону про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей. Ухвалили його ще 2014 року, терміном на три роки. Тож, він мав втратити чинність 18 жовтня цього року.
Закон фактично надає особливий статус у складі України територіям, що нині контролюються так званими "ДНР" та "ЛНР". Там записано, що Україна гарантує, зокрема, недопущення притягнення до кримінальної відповідальності та покарання "учасників подій на території Донецької та Луганської областей". Він передбачає проведення місцевих виборів, призначення прокурорів та суддів за погодженням із місцевими органами влади та створення загонів "народної міліції", тощо. Разом з тим жодне з положень цього закону так і не було реалізоване на практиці протягом трьох років.
"Мінські угоди не ідеальні. Але вони приймались в драматичних умовах після Іловайська. Другий протокол підписувався після Дебальцевого і тоді гинуло по 70 наших кращих хлопців. Мінські угоди дозволили зберегти життя солдат", - заявила виступаючи з трибуни представниця України в підгрупі з гуманітарних питань мінської тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі Ірина Геращенко. Вона запевнила депутатів, що продовження дії закону ще на рік дозволить українським дипломатам домагатися продовження санкцій проти Росії за анексію Криму та підтримку збройного конфлікту на Донбасі. "Цей закон дав нашим дипломатам зброю, бо тільки після цього були введені санкції. Цей закон не вступив в силу, бо Росія не виконала безпековий блок. І якщо РФ не виконуватиме і далі, то цей закон не втупить в силу, але допоможе нашим дипломатам", - пояснила Геращенко. Після емоційних виступів депутати проголосували за продовження особливого порядку місцевого самоврядування на Донбасі.
Непотрібний закон?
Депутат від Блоку Петра Порошенка Мустафа Найєм вважає, що ухвалення саме цього закону найбільше хотів Петро Порошенко. "Насправді нікому не потрібен був ні закон про статус окупованих територій, ні про реінтеграцію. Критично важливим для Петра Порошенка було прийняти закон про запровадження особливого статусу самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей. Все виявилося блефом. Нікого не цікавлять ні люди Донбасу, ні військовослужбовці, ні справжній стан речей на підконтрольних і окупованих територія", - написав Найєм на своїй сторінці у Фейсбук після голосування.
Об’єднання "Самопоміч" порівняло голосування за продовження особливого порядку місцевого самоврядування на Донбасі з голосуванням за Конституцію, яка надавала право Чорноморському флоту РФ розміщуватися в Криму та за Харківські угоди."Сьогодні парламент України ратифікував московський сценарій окупації України ", - йдеться у заяві об’єднання.