Португалія: між відчаєм і надією
26 лютого 2015 р.У Португалії немає консенсусу щодо ситуації всередині країни. З одного боку, представники уряду та значна кількість економічних експертів запевняють, що найгірше вже позаду. Але з іншого боку, соціальні працівники і представники майже всіх благодійних організацій вважають, що принаймні соціальна криза ще може помітно погіршитися.
Жуао де Соуза із благодійної організації АМІ закликає пильно ставитися до цифр. Статистика, яка відображає рівень безробіття у країні, не зовсім відповідає дійсності, вважає де Соуза. За його словами, на показник впливає те, що безробітні відвідують курси підвищення кваліфікації, які насправді не довели свою ефективність. Також на статистиці, на думку де Соузи, відображається, що особи, які шукають роботу, ігнорують державні відомства з працевлаштування, адже остаточно розчарувалися в їхній діяльності. Тому, за оцінками португальських профспілок, рівень безробіття насправді сягає 25 відсотків. До цієї цифри додається ще велика кількість псевдозайнятих з дуже низькою зарплатнею.
Бідна країна, бідні громадяни
Ті, у кого є робота, також опинилися не в найкращому становищі. Навіть мінімальну зарплату у розмірі 430 євро отримують не всі. Йдеться передусім про тих, хто працює у найпотужніших експортних галузях Португалії - текстильній та взуттєвій. Не дивно, що, згідно з останніми даними статистичного інституту INE, офіційна кількість бідних у країні зросла до 19 відсотків населення. Близько двох мільйонів із десяти мільйонів португальців змушені виживати, отримуючи дохід, менший від 60 відсотків середньостатистичного. Керівник благодійної організації АМІ називає таку ситуацію катастрофічною і звертає увагу на те, що політика економії зруйнувала й без того слабо розвинену соціальну систему Португалії.
"Соціальні проблеми, які виникли внаслідок політики економії, ще далеко не вирішені", - переконана професорка з економіки Аурора Тейшейра з Університету Порто. Зважаючи на те, що уряд через збільшення робочого часу, скорочення зарплати та зменшення державних видатків зумів у достатній мірі наповнити бюджет, можна говорити про позитивні перспективи для економіки країни. Утім, безпрецедентне скорочення видатків на соціальні потреби дуже болісно вдарило по соціально незахищених верствах населення.
Відчай чи надія?
"Ми досягли межі наших можливостей", - підсумовує Жуао де Соуза. Громадська їдальня для бідних, якою опікується його благодійна організація, надзвичайно перевантажена. Запаси рису, картоплі та консервів, які щомісяця виділяються бідним, не покривають зростання попиту на них. Така ж ситуація у столиці країни - Лісабоні - та в інших великих містах. Відповідно, на думку благодійника, до закінчення кризи ще далеко.
Португалія жила не по кишені. За підрахунками професорки з економіки Тейшейри, видатки з бюджету значно перевищували надходження. Утім, тепер ситуація змінилася. Якщо не брати до уваги процесу виплати державного боргу, бюджет країни збільшується. Отже, жорстка терапія, яка ледве не вбила пацієнта, виявилася виправданою, переконана експертка. "Знову є надія, розпочалася фаза пожвавлення", - вважає Аурора Тейшейра. Однак, досі бракує структурних змін: Португалії необхідно більше виробляти, аби країна отримувала більше доходів. Вона не зможе обійтися лише розвитком сфери послуг, на кшталт туристичної. Як здійснити цей задум, враховуючи жалюгідно низькі зарплати на португальських підприємствах, професорка з економіки не пояснила.
Бідність або еміграція
Низькі зарплати або й відсутність постійного місця роботи спонукають кваліфікованих молодих португальців покидати країну та шукати кращої долі за кордоном. Від початку кризи понад 100 тисяч громадян емігрували до Великобританії, Франції або Німеччини. Ідеться передусім про висококваліфікованих інженерів та економістів, але і про фахових працівників, наприклад, у медичній сфері.
Через те, що політика економії у країні триває, державні поліклініки та лікарні Португалії потерпають від хронічного дефіциту кадрів, а персонал медичних закладів отримує надто низьку зарплатню, скаржиться Гуадалупе Сімойнш із профспілки медичних працівників. "Я можу зрозуміти, що молоді спеціалісти, які отримали вищу спеціальну освіту, не хочуть працювати за 700 євро за контрактами на певний строк, якщо їм узагалі вдається знайти роботу. Тому ці люди дедалі частіше їдуть за кордон", - говорить вона. Залишаються літні люди та малозабезпечені, які змушені миритися зі зниженням рівня й без того поганого медобслуговування через заходи економії, підсумовує Гуадалупе Сімойнш.
Більше простору для маневру
Однак саме ці заходи економії повернули довіру до Португалії на світових ринках, наголошує Аурора Тейшейра. Завдяки їм держава має змогу брати позики під мінімальні відсотки та навіть завчасно сплатити частину боргів, які виникли внаслідок рятівних заходів з боку ЄС. "Це збільшує простір для маневру представникам влади, - пояснює Аурора. - Вона може більш незалежно розставляти політичні акценти". Перші ознаки завершення політики економії вже проявилися: уряд скасував частину скорочення зарплат. Очікується, що наступні кроки також будуть здійснюватися. Урешті, у 2015-му в Португалії мають відбутися вибори. А народ країни вже достатньо страждав.