Політичний театр у Чехії

Теми нинішнього огляду преси - складна політична ситуація, що склалася після парламентських виборів у Чехії, та погрози Ірану дестабілізувати світові нафтові ринки в разі тиску міжнародної спільноти на цю країну. Празька газета LIDOVE NOVINY порівнює політичну ситуацію після виборів у Чехії з тією, що склалася в Німеччині восени минулого року:

У Чехії трапилося те, що Німеччина пережила минулого року після виборів до Бундестагу. Звісно, празькі партії можуть пробувати різні варіанти. Однак з поваги до виборців створення „великої” коаліції - на подобі німецької - було б найкращим виходом. Так само, як і в Німеччині, уряд цієї коаліції міг би провести необхідні зміни за найбільшої підтримки громадян. Проблема ж полягає, як свого часу і в Німеччині, в лідерові соціал-демократів Їржі Парубеку. Хоча, можливо, він уже поцікавився у свого німецького колеги Ґергарда Шредера, як йому найкраще піти у відставку, - зазначає чеська LIDOVE NOVINY.

Газета HOSPODARSKE NOVINY з сусідньої Словаччини так висловлюється про парламентські перипетії в Празі:

Вибори поділили навпіл не лише парламентські крісла, але й усю Чехію. (...) Одна половина хоче реформ та змін, інша, власне, цих змін і боїться. (...) Радіти можуть лише чеські „зелені”, які здаються нині ліпшою альтернативою до обох великих партій і яких у зв’язку з цим можна вважати справжніми переможцями виборів, - вважає словацька газета HOSPODARSKE NOVINY.

Німецька газета STUTTGARTER ZEITUNG розмірковує про те, як така ситуація може позначитися на європейському майбутньому Чехії:

Попри політичний театр у Чехії обидві провідні партії муситимуть об’єднатися, якщо не хочуть заподіяти шкоди своїй країні. Причиною, яка змусить їх до цього, є те, що Чехію в найближчі місяці чекають великі випробування. Країна хоче незабаром приєднатися до Шенгенського простору, окрім того не за горами вступ до єврозони. За такої ситуації особисті амбіції мають поступитися місцем політичному прагматизмові, - стверджує німецька STUTTGARTER ZEITUNG.

Люксембурзька газета LUXEMBURGER WORT вважає, що результати парламентських виборів у Чехії ускладнять відносини з Євросоюзом:

За результатами парламентських виборів у Чехії нелегко буде сформувати уряд. Те, що до цього докладе руку праволіберальна Громадянська демократична партія, ще більше ускладнить і без того небезпроблемний процес інтеграції до ЄС. Річ у тім, що ця партія вже роками є більмом на оці євросоюзівського керівництва, оскільки чеські ліберали вважають, що хащі брюссельських інструкцій гальмують можливості розвитку національної економіки, - читаємо в газеті LUXEMBURGER WORT.

До іншої теми. Газета KÖLNER STADT-ANZEIGER коментує нещодавню спробу Ірану використати запаси нафти як засіб тиску в суперечці навколо своєї атомної програми:

Заява Аятолли Алі Хаменеі не дивує. Навіть незважаючи на те, що раніше керівництво Ірану завжди намагалося підкреслювати, що нафту не використовуватимуть як засіб тиску в процесі врегулювання атомної суперечки. Чим далі Тегеран заганятимуть у кут, тим відчайдушніше він намагатиметься протистояти тискові. Утім, висловлювання Хаменеі не особливо переконують. Річ у тім, що майже 80 відсотків держбюджету Ірану формується за рахунок продажу нафти. Тобто Тегеран перекриє кран сам собі. (...) У цих безкінечних суперечках у виграші залишається лише одна сторона - нафтові концерни, що роздувають ціни, - пише KÖLNER STADT-ANZEIGER.

Тему продовжує газета NORDKURIER:

Відомо, що Тегеран хоче якомога менше йти на поступки у своїй ядерній програмі. Іран почуває себе новою силою на Близькому Сході й охоче демонструє свої мускули. Саме тому Заходу слід серйозно поставитися до погроз Хаменеі. Якщо це взагалі можливо, то переконати іранців відмовитися від своїх планів можуть лише конструктивні пропозиції та конструктивні переговори. Застосування сили, навіть у випадку негативної відповіді з Тегерану, було б неправильним кроком, - переконана газета NORDKURIER.

BADISCHE ZEITUNG розмірковує з приводу можливого приїзду президента Ірану Махмуда Ахмадінеджада на чемпіонат світу з футболу. Низка німецьких політиків вимагають оголосити його в Німеччині персоною нон-ґрата:

Не можна і не потрібно забороняти приїзд Ахмадінеджада до Німеччини. Але можна вийти на вулиці з транспарантами і за допомогою скандування висловити протест іранському президентові, щоб той зрозумів: тут він не бажаний гість. Помилково стверджувати, що політикові нема що робити на чемпіонаті з футболу. Але так само помилково дотримуватися у випадку Ахмадінеджада дипломатичного етикету. Адже цей етикет не може поширюватися на людину, яка хоче стерти з карти світу державу Ізраїль, заперечує Голокост та прагне заволодіти ядерною зброєю, - підкреслює BADISCHE ZEITUNG.

Огляд преси підготувала Христина Ніколайчук