Політики почали усвідомлювати наслідки розширення ЄС

На шпальтах багатьох європейських видань триває дискусія про бюджет Євросоюзу, який цими днями на саміті у Брюсселі намагаються узгодити лідери країн ЄС. Найбільш гостро бюджетну суперечку коментують газети з країн-новачків Євросоюзу, адже йдеться про можливе скорочення фінансової допомоги цим країнам. Ліберальна Gazeta Wyborcza з Варшави пише:

„Для Польщі бюджет Європейського союзу – це найважливіше. Якщо він буде сприятливим, то країна протягом цих семи років зможе здійснити у своєму розвитку прорив, подібний до того, який спостерігався в Іспанії на початку дев’яностих. Провал переговорів щодо бюджету вже нині, у грудні, є величезним ризиком. Допомога ЄС може прийти надто пізно. Замість тривалого періоду фінансової стабільності, здається, організації загрожують щорічні грошові суперечки”, -

відзначає Gazeta Wyborcza і веде далі:

„Голова польського уряду з огляду на цю небезпеку не має боятися чинити опір британській ініціативі скоротити виплати новачкам ЄС. Політики у Лондоні мають переглянути свою пропозицію. Тут йдеться не лише про кілька мільярдів євро. Йдеться про захист принципів солідарності в Європейському союзі. Польща не має допустити, аби на плечі новачків ЄС поклали такий непомірний тягар”, - закликає Gazeta Wyborcza.

Теми бюджету Євросоюзу торкається і болгарська газета Дневник:

„Дебати про бюджет ЄС на 2007-2013 роки вдарили по самих засадах європейської спільноти. Після першої кризи за часів головування Люксембургу в Раді Євросоюзу політики роблять другу спробу досягти компромісу. Очевидно, що цього разу вони не мають права на провал – на карту поставлено єдність. Від нинішніх рішень також залежить, наскільки Румунія і Болгарія, які невдовзі приєднаються до ЄС, можуть розраховувати на підтримку решти членів організації. Скидається на те, що після останньої хвилі розширення Європейський союз дезорієнтований і паралізований. Лише тепер політики починають усвідомлювати наслідки минулорічного розширення і вступу десяти нових країн”, - констатує Дневник.

Німецька Stuttgarter Nachrichten розглядає економічну ситуацію в Європі, зокрема, з огляду на розширення ЄС:

„Європейським політикам бракує визначеності. Громадяни сприйматимуть Євросоюз лише тоді, коли він буде більш ефективно використовувати свій потенціал спільного економічного простору. Нині ми є свідками характерного для нинішнього ЄС економічного явища: великі фабрики електротехнічного концерну AEG буде перенесено з німецького Нюрнберга до Польщі. У тисяч робітників це викликає гнів і розпач”, -

зауважує Stuttgarter Nachrichten і продовжує:

„Однак тепер уже і новачки ЄС зі Східної Європи не можуть бути впевненими, що їм вдасться втримати всі робочі місця, створені західноєвропейськими бізнесменами. Адже рівень життя і зарплати у тій же самій Польщі стрімко підвищуються і це може у майбутньому підштовхнути інвесторів перенести своє виробництво, приміром, до дешевшої України. Саме над цими процесами та їхніми наслідками мають спільно розмірковувати європейські політики. Зрештою, Євросоюз виник свого часу як організація економічної співпраці. Нинішні дебати про бюджет ЄС мали би стати потрібним важелем, за допомогою якого можна було би здійснити необхідні реформи в ЄС. Шкода, що цей важіль ніхто не хоче використовувати”, - нарікає Stuttgarter Nachrichten.

Перейдемо до іншої теми. У четвер в Іраку відбулися перші після повалення режиму Хусейна парламентські вибори. Британська The Daily Telegraph пише:

„Вибори в Іраку є найважливішою подією з тих пір, як три роки тому з постаментів у Багдаді було повалено пам’ятники Саддаму Хусейну. Хоча безперестанне насильство руйнує всі надії на швидке відновлення країни після війни, є деякі підстави для оптимізму: суніти все ж таки погодилися брати участь у політичному житті країни. Це засвідчив і конституційний референдум у жовтні. Але нині йдеться вже навіть не про ухвалення або відхилення якогось документу, а про участь у формуванні нового парламенту. Активна участь сунітської меншини у голосуванні може стати вагомим поступом у політичному становленні нового Іраку”, - пише The Daily Telegraph.

На важливість участі сунітів в іракських виборах звертає увагу й римська Il Messaggero:

„Кращої гарантії високої явки на виборчі дільниці, ніж відповідний заклик сунітських лідерів, не могло і бути. Важливим сигналом є і той факт, що радикальні сили відмовилися від залякування виборців. Провідні політики-суніти, схоже, вирішили долучитися до парламентської роботи для відстоювання своїх позицій, зокрема, внесення змін до конституції, які було ухвалено на референдумі без їхньої участі”, - підсумовує Il Messaggero.

Євген Тейзе