Сміття? Ні, мистецтво!
16 серпня 2012 р.
День у день вони рятують вулиці від смердючого сміття, виконуючи життєво важливу для людей роботу. Тим не менше до професії сміттярів ставляться без особливої поваги. Несправедливо? Звичайно. У відповідь на таку несправедливість міська служба очищення вулиць Гамбурга вирішила провести кампанію, аби привернути увагу до праці «людей в жовтогарячому».
Непомітні люди в яскравій уніформі
«Людьми в жовтогарячому» сміттярів у Німеччині називають через колір спецодягу. Але ні яскравий одяг, ні важливість їхньої роботи особливої уваги у суспільстві не викликає. Сміттярів, що кожного ранку спорожнюють контейнери чи підбирають недопалки, банки з-під пива та інший мотлох у парках та на вулицях, прийнято попросту ігнорувати.
І раптом вони змусили про себе заговорити. Причому доволі незвичним способом – не вуличними протестами чи страйками, а мистецьким проектом, результати якого порівнюють з успіхом поважних фотографів. Тепер увагу представникам цієї професії гарантовано. І не лише у місті на Ельбі, а й за кордоном.
Метаморфоза сміттєвого контейнера
У проекті брали участь десять сміттярів із Гамбурга. Як фотоапарат вони використали звичайний сміттєвий контейнер. Техніка цього перетворення проста: у стінці контейнера вирізали отвір, а на протилежну стінку наклеїли фотопапір. Отвір цей виконує функцію лінзи, а світло, що потрапляє до нього, відтворює зображення на фотопапері. За таким принципом працював перший у світі фотоапарат, за допомогою якого ще давним-давно отримували зображення, - камера-обскура.
Такий фотоапарат на спеціальне замовлення для проекту виготовило рекламне агентство. Попри просту технологію, для виготовлення якісної камери-обскури із звичайного пластмасового сміттєвого баку, об'ємом у 1110 літрів, знадобилася неабияка вправність. Фотопапір, розміром один метр на 80 сантиметрів, акуратно наклеїли, кришку щільно прикріпили, вирізали отвір діаметром 8 міліметрів, пусковим механізмом став відкидний клапан і… вуаля! Фотографію зроблено.
Новий погляд на пленер
«Я навіть подумати не міг, що з цього вийде щось варте уваги», - зізнається сміттяр Ганс-Петер Штраль. Разом зі своїми колегами він довго обирав об'єкти для фотографії, однак вибір було здійснено на користь церкви в районі Гамбурга Альтенвердер, яку Ганс-Петер зауважив ще під час поїздок на мотоциклі. Церква, що самотньо стоїть посеред промислової зони, без жодного житлового будинку навколо, вразила його уяву. Сам Ганс-Петер Штраль родом не з Гамбурга, а з острова Рюґен у Балтійському морі. Тому він і не знав, що на місці Альтенвердер раніше було селище, яке знищили при розширенні гамбурзького порту 1998 року.
Ганс-Петер Штраль за професією автомеханік, але ось уже п'ять років працює в комунальній службі Гамбурга з очищення вулиць. Чи вважає він, що його робота має недостатньо добрий імідж? «Та ні, - відповідає Ганс-Петер Штраль, - мені подобається те, що я багато часу проводжу в русі та на свіжому повітрі. Сидіти з ранку до вечора в офісі – не моє».
Кожен сміттяр може стати митцем
Для того, щоби сфотографувати церкву, Гансу-Петеру Штралю знадобилося 45 хвилин. «Дуже довго», - коментує він. Але іншим колегам на експозицію знадобилася ціла година. Загалом авторам результатів своєї роботи чекати довелося ще довше – про те, вийшла фотографія чи ні, з упевненістю можна було сказати лише через кілька годин у фотолабораторії.
«Але все пройшло добре», - з ноткою гордості в голосі резюмує новоспечений фотограф. Справді, чорно-білі фотографії Ганса-Петера Штраля та його колег не зарахувати до розряду звичайних аматорських світлин. Зроблені за допомогою камери-обскури, вони приховують у собі щось загадкове, нагадуючи за настроєм фотомистецтво 20-х років минулого століття.
Кінець чорно-білих мрій
Кампанія поліпшення іміджу сміттярів Гамбурга отримала нагороду на Міжнародному фестивалі реклами в Каннах – Срібного лева. А в інтернеті їхні фотографії стали справжнім хітом. Комунальна служба очищення вулиць Гамбурга може пишатися тим, що про їхню рекламну кампанію дізналися далеко за межами міста.
Однак цей незвичний проект не змінив повсякденного життя його учасників. Вони, як завжди, зрання починають свій робочий день та шкодують про те, що фотографувати їм більше нічим – пристосований під камеру-обскуру сміттєвий контейнер зламався при перевезенні…