Перша світова війна у книжках для дітей

Коли у серпні 1914 року Європа - а за нею і весь світ - вступили у війну, це не оминуло і тодішнє юне покоління. Зрештою, на цю війну пішли батьки та брати, які змушені були залишати свої родини. Отже, не дивно, що чимало книжок для дітей та юнацтва того часу оповідали про війну. Хоча подавали її не скрізь однаково.

Це яскраво демонструє виставка "Дитяча книжка пояснює війну" у тройсдорфському музеї поблизу Бонна. Вона зібрала у своїх залах майже 200 книжок, брошур та репродукцій. "Є література для всіх вікових груп ура-патріотичного характеру, яка роздмухувала війну. Але є й поміркованіші книжки, котрі радили не забувати, що і вороги є людьми", - розповідає кураторка виставки Карола Польманн.

Експонати охоплюють порівняно великий проміжок часу - від кінця німецько-французької війни 1871 року до захоплення влади Гітлером у 1933-му. Завдяки цій перспективі чітко видно, як воєнна література змінила свідомість щонайменше одного покоління. І все ж акцент зроблено на чотирьох роках Першої світової. На фото: "Весела дитяча книжка" 1916 року. Гумору в цій літературі насправді малувато…

Узагалі-то британці відомі своїм чорним гумором. Це притаманно і дитячим виданням. "Але у часи війни, - Клаудіа Польманн ділиться враженнями від прочитання численних книжок,обраних для виставки, - гумор, схоже, зійшов нанівець на тлі усіх тих жахіть. А для дитячої літератури це втрата".

Багато книжок для дітей мають грайливий характер, як-от французька книжка про Червону шапочку. Головна героїня тут символізує Францію, яка спільно зі своїми друзями Бельгією та Англією борониться проти злого вовка Німеччини. У німецьких дитячих книжках також замальовувалися ігри у війну (на фото), причому перемога у ній зазвичай давалася легко.

У війну грали не лише книжкові персонажі. На цю тему створювалися настільні ігри, як, наприклад, ця дитяча карткова гра у "Чорного Петра із Сербії". Не обов'язково за цим стояли пропагандистсько-виховальні мотиви, частенько діяв звичайний комерційний інтерес. Видавництва швидко збагнули, що на війні можна непогано підзаробити.

Книжки читалися не лише вдома, у школі вчителі налаштовували молодь на війну патріотичним вихованням. Утім, бувало, що уроки скасовувалися, оскільки у школі облаштовували лазарет, або ж через те, що закінчувалося вугілля та дрова для опалення будівлі. Дітки ж замість навчання залучалися до воєнної економіки та відправлялися, наприклад, на польові роботи.

Велика частина воєнної літератури мала апелювати до прагнення молодих людей до пригод і, відповідно, орієнтувалася - у дусі гендерних уявлень тієї епохи - передусім на хлопчиків. Однак і дівчатка були цільовою групою. Для них друкувалися книжки на тему так званого "внутрішнього фронту" - історії про дітей, які бачать наслідки війни у тилу.

"Часом художникам доводилося працювати дуже швидко, коли від них вимагалося проілюструвати конкретні битви", - розповідає дослідник дитячої книжки Фрідрих Геллер. При цьому висока якість французьких видань вражає. На фото: напад німецьких військ на Бельгію, у французькій дитячій книжці зображується у вигляді німецького чобота, який розчавлює маленький Льєж.

У численних брошурах та на рекламних плакатах зображали у тому числі й дітей - як-от на цьому плакаті 1915 року випуску. Текст під картинкою: "Ми не дамо заморити себе голодом". Доброчинна організація у такий спосіб закликала робити пожертви на харчування малолітніх. Оскільки не слід забувати: діти знали війну не лише із книжок - вони щоденно із нею стикалися.

Чим довше тривала війна, тим сумнішими ставали картинки у творах для дітей та юнацтва. Література 1917-1918 років дуже контрастує із "веселими" історіями про війну, в яких герої швидко здобувають перемогу. Принаймні у деяких публікаціях цього часу вже дається реалістична картина проявів жорстокості цієї першої технологічної війни із застосуванням отруйного газу та танків.

Народжується і пацифістська література - навіть якщо й у малому обсязі. Очевидно, і автори дитячих книжок вже втомилися від війни і прагнули миру. У французькій публікації "Реймський собор" змальовано мрію про ідеальний світ, у якому зруйнована церква - символ німецького варварства у Франції - повстає із попелу та об'єднує народи.

11 листопада 1918 року німецька імперія нарешті підписує Комп'єнське перемир'я із Францією та Англією. Однак мир протримався недовго. Багато юнаків, які упродовж Першої світової читали дитячі книжки, у 1939-му пішли солдатами на війну.

"Якщо я дитиною постійно отримував певні образні враження, тоді, напевно, вони впливають і на мою свідомість як солдата або військового, - припускає дослідник Геллер. - Силу картинок та текстів не можна недооцінювати".