Облік переселенців онлайн - "засвітитись" стане вигідно

Уже понад півроку майже всі регіони країни приймають вимушених внутрішніх переселенців. Сотні тисяч людей втекли із зони бойових дій і Криму, а держава досі немає реальної статистики: хто виїхав, скільки і куди.

Нині обліком переселенців опікується кожен регіон окремо, регіональні департаменти соцполітики розробили власні механізми реєстрації, каже в коментарі DW співзасновник громадської ініціативи "Крим SOS" Алім Алієв. Програми є доволі неефективними й незручними, та й потреби реєструватися переселенці нині не бачать, якщо їм не належать якісь соціальні виплати. "База даних не є загальнонаціональною, відтак уявити собі масштаби проблеми просто нереально. Приміром, нам відомо, що на Львівщину приїхало десь 12 тисяч переселенців, а зареєстрували себе тільки 7 тисяч", - наводить дані Алієв.

Активіст переконаний, якщо уряд запровадить єдиний електронний реєстр переселенців через інтернет, то це значно спростить процедуру і сприятиме обліку. "По-перше, це не забиратиме часу у людей, переселенець уникне спілкування з чиновниками. Ефективність роботи соцдепартаментів покращиться. А загальна база дозволить уникнути зловживань з боку переселенців, як-то подвійних виплат. Такі випадки теж є", - каже Алієв.

Рекомендації почуті

УВКБ ООН уже кілька місяців наполягало на необхідності створення загальнонаціональної системи реєстрації. І навіть запропонувало концепцію такої системи. Про це заявив і інтерв'ю DW регіональний представник УВКБ ООН в Україні, Білорусії та Молдові Олдріх Андрисек. "Ми задоволені, що наші рекомендації почуті. Вирішено принципове питання – облік вестиме міністерство соцполітики. Ми готові допомагати, якщо уряду буде потрібна допомога у розробленні програми, у її технічному забезпеченні, ми знаємо методологію такого обліку", - каже Андрисек.

Важливо бачити повну картину з переселенням, а нині її немає, відсутні основні дані: скільки переміщених осіб, куди вони переїхали,скільки пенсіонерів, інвалідів, грудних дітей, зазначає співрозмовник. "Знаєте, досконала система реєстрації дозволить навіть підрахувати, скільки молока потрібно для дітей. Ми зможемо зрозуміти, скільки людей хочуть повернутися додому, в які будинки вони повернулися. Система зберігатиме всю інформацію про людину і про її реальні потреби. Тому це дуже важливо", - пояснив Андрисек.

Представник УВКБ переконаний, що реєстрація у системі буде в інтересах самих переселенців, адже держава на підставі цих даних зможе надавати реальну допомогу. "Приміром, переміщена особа зможе розраховувати на компенсацію за зруйноване помешкання, будинки. Багато людей вихало з Криму, залишили там свої маєтки, а як держава зможе подбати про цю нерухомість, якщо вона про це нічого не знає?" - риторично запитує Андрисек. Він запевняє, що поки не прийнято закон "Про права і свободи тимчасово переміщених осіб", систему можна запустити на підставі рішення Кабміну.

Облікуватися стане вигідно

Утім, правозахисниця Ольга Скрипник переконана, що саме закон зможе забезпечити ефективне функціонування такого обліку. "Технічно модель реєстрації розроблено, завдяки УВКБ ООН, там приблизно 40 запитань, але немає законодавчої бази для її забезпечення. Незрозуміло, хто вестиме облік і яку довідку видаватимуть при реєстрації", - зазначає керівниця Центру громадянської просвіти "Альменда".

Разом з тим, правозахисниця переконана, що із запровадженням нової системи життя переселенців полегшиться, облік стане важливим для самого переселенця. "Якщо особа зареєструється, онлайн чи офлайн – не важливо, то зможе отримати статус переселенця. Це дозволить спростити процедуру отримання різних адмінпослуг, в тому числі і реєстрацію за місцем проживання. Статус дасть можливість отримати допомогу на відбудову житла, перенести свій бізнес", - пояснює Скрипник. І додає, усе це прописано у законі, ухвалення якого є соціально значимим. До того ж, загальнонаціональна облікова система є важливою і для міжнародних організацій, які, отримавши реальні дані про потреби переселенців і їх кількість, зможуть планувати обсяги своє допомоги, запроваджувати програми підтримки.

Нині правозахисниця живе у Києві, переїхавши з Криму. Але вона теж не зареєстрована і не бачить у цьому необхідності. Однак, якщо буде правове забезпечення і система інтернет-обліку запрацює, то "засвітитися" стане вигідно, додає вона. Нині реальної картини ніхто не має, півроку переселенці перебувають без дієвого документа, який би підтверджував їх статус. По факту, каже правозахисниця, в Україні сотні тисяч переселенців, а де-юре – їх немає. За останніми даними держслужби з надзвичайних ситуацій, зафіксовано 325 тисяч переміщених осіб, а до органів соцзахисту звернулося 188 тисяч.