Німецькі ровесники Чорнобиля: Фукусіма нагадала про те, в який рік народилися
22 квітня 2011 р.Аби дізнатися про те, що думають і знають про Чорнобиль молоді німці, які народилися в рік аварії, ми звернулися до користувачів соціальних мереж в інернеті й знайшли кількох боннських однолітків катастрофи на ЧАЕС. Студентка Тесса Лабріг народилася у вересні 1986 року. Тобто, коли сталася аварія на ЧАЕС, її мама була вагітною. І хоча родина жила далеко від місця трагедії, все ж усі боялися, що опромінення досягне і Німеччини, розповідає Тесса.
Дівчина пригадує, що мама розповідала, як намагалася нечасто виходити на вулицю, стежила за тим, що їсть. Її брату навесні 1986 року було 5, і він пригадує, що йому не можна було бавитися в піску на майданчику. Але зрештою Чорнобиль ніяк не вплинув на їхнє здоров'я. А про саму аварію Тесса довідалася від мами, а ще з телебачення.
Джерело інформації – родинні спогади й телебачення
«Передусім з новин. Навіть ще до того, як нещодавно трапилася аварія на «Фукусімі», я знала про Чорнобиль. З документальних фільмів, з новин по телебаченню. Але й, власне, з розповідей моєї мами. А тепер я чула, що до Чорнобиля вже навіть є цілі туристичні поїздки. Я цього не розумію, мені це задається дуже дивним», - каже Тесса.
Загалом, переконана дівчина, її однолітки замало говорять про Чорнобиль і ту небезпеку, яку потенційно приносить з собою атомна енергетика. «Але після того, як сталася аварія на «Фукусімі», тема Чорнобиля все ж дедалі частіше з’являється, бо ми проводимо певні паралелі. Особливо що стосується небезпеки для нас особисто», - розмірковує боннська студентка Тесса Лабріг.
Ще одна німкеня Міріам Улікула народилася 1986 року в Ессені. Міріам розповідає: «Про Чорнобиль я дізналася в школі. На уроках німецької мови ми читали багато про наслідки катастрофи, про те, що помилка людини призвела до вибуху реактора. В результаті, і це знають практично всі, величезна територія була забруднена настільки, що досі залишається закритою зоною», - каже Міріам.
Як тільки дощ – зразу додому
Юстус Ендорс, студент з Бонна, народився 18 травня 1986 року. «Тобто, коли трапилася катастрофа у Чорнобилі, моя мама ще кілька тижнів була вагітною. Я говорив саме недавно з нею про це. Вона розповідала, що була дуже збентежена, але все сприйняла без паніки. Намагалася тоді слідкувати за своєю їжею, взагалі не їла гриби, шпинат чи салат. І коли в дні після аварії тут у Бонні було велике свято на набережній Рейну, то як тільки почав накрапати дощ, вона одразу побігла додому. Тобто в паніці вона не була, але все ж певне занепокоєння було», - розповідає про свою родину Юстус.
Практично, все, що знає хлопець про Чорнобиль, він дізнався від своїх батьків. Як і інші, він каже, що в зв’язку з аварією на «Фукусімі» про Чорнобиль і його однолітки говорять більше. Тому, каже Юстус, і він частіше задумується над тим, що народився в чорнобильський рік. Водночас, на відміну від Міріам, боннський студент не пригадує, щоб про катастрофу на ЧАЕС колись йшла мова в його школі.
Автори: Леся Юрченко, Олександра Осипенко
Редактор: Дмитро Каневський