"Спорт не лікує від раку, але…"

DW: Професоре Блох, чим саме Ви і Ваші колеги займаєтеся в Інституті досліджень кровообігу та спортивної медицини при Спортивному університеті Кельна?

Вільгельм Блох: Ми саме працюємо над великим дослідницьким проєктом ЄС щодо терапевтичного впливу інтервальних тренувань високої інтенсивності на жінок з діагнозом рак молочної залози. Шукаємо нові підходи до терапії і сподіваємося зрозуміти, що відбувається в організмі пацієнток, котрі займаються спортом, як саме це впливає, як може допомогти терапії раку.

А що виявили Ваші минулі спостереження?

Коли ми розпочали дослідження у 2007-му, то сфокусувалися на побічних ефектах, спричинених пухлинами або терапією, та тому, як їх мінімізувати. З часом, однак, стало зрозуміло, що фізична активність допомагає не лише зменшити побічні ефекти.

А як це ще впливає?

По-перше, превентивний фактор. Заняття спортом самі по собі знижують ризик виникнення раку. По-друге, спорт допомагає пацієнтам побороти рак. Зараз ми концентруємося на тому, як спорт допомагає підвищити ефективність основного лікування раку.

Які процеси відбуваються в організмі онкохворого, який займається фізичними вправами?

Спорт стимулює процеси, що допомагають боротися з пухлиною. Спорт не лікує рак, але допомагає організму краще боротися з хворобою або посилювати ефективність терапії, стимулює імунну систему. Фізична активність завжди провокує своєрідний стрес для імунної системи, а вона реагує на це змінною регулюючих параметрів та активності. Це, своєю чергою, запускає імунологічні процеси, які напряму впливають на рак.

А як це виглядає на практиці?

Один з прикладів наших досліджень - природні кілери. Вони розпізнають пухлинні клітини, борються з ними та можуть їх знищувати. Ми це називаємо літичною активністю. Важливо, скільки пухлинних клітин знищуються природними кілерами. А ступінь їхньої активності неоднакова і вона підвищується в організмі тренованих атлетів або ж і просто після фізичних вправ. Існують й інші клітини, які схоже реагують на боротьбу із раком.

І наскільки активні ці кілери?

Ми припускаємо, що щодня організм заполоняють вироджені клітини. На щастя, організм непогано дає собі із цим раду. Але на якомусь етапі захист падає і десь виникає гніздо пухлинних клітин. Довгий час це може проходити латетнтно, але якоїсь миті пухлина розростається. Це постійна небезпека. І за умови певної фізичної схильності або генетичних змін спорт не допоможе цьому запобігти. Наприклад, це стосується раку шкіри. Але спорт може допомогти уповільнити менші ракові процеси і це вже велика перевага! Ми вивчаємо вірогідності і намагаємося зрозуміти те, на скільки відсотків спорт може зменшити ризик захворювання.

Які види спорту найбільш ефективні для попередження?

Ходьба пішки або біг підтюпцем шість годин на тиждень допомагають зменшити на 40 процентів ризик захворювання раком товстої кишки, на 25-30 відсотків ризик виникнення раку простати. Те ж стосується і раку молочної залози. Правильне харчування важливе для запобігання колоректального раку. А надмірна вага збільшує ризик.

А за яких обставин користі від спорту катма?

Є кілька видів раку, як рак прямої кишки, де не виявлено користі від спорту. Незначні переваги від спорту і при раку легенів. Але паління набагато більше впливає на формування пухлини, ніж можна компенсувати за допомогою тренувань. Підсумовуючи усе це, можна сказати, що фізична активність усе ж знижує ризик виникнення майже усіх пухлин.

Як спорт допомагає терапії? 

Корисною є стимуляція імунної системи. Правильні вправи з правильними інтервалами загалом покращують здоров'я пацієнта. Такий пацієнт може краще сприймати терапію, а слабші пацієнти іноді змушені припинити хіміотерапію, бо фізично її не витримують. Це і збільшує шанси на те, що терапія не буде успішною. Ми виходимо з того, що доповнювати терапію заняттями спортом має бути майже обов'язковим.

Яке тренування рекомендують пацієнтам з онкологією?

Ми ще не так далеко просунулися у дослідженні, щоби стверджувати однозначно. У минулому ми би рекомендували пацієнтам займатися легкими, помірними вправами. Нині пацієнти можуть займатися і інтервальними тренуваннями високої інтенсивності, якщо вони правильно їх виконують. Необхідно нарощувати м'язи, які пацієнти втрачають під час терапії. Спорт може бути своєрідними ліками.

Довідка: Професор Вільгельм Блох (Wilhelm Bloch) очолює Інститут досліджень кровообігу та спортивної медицини при Спортивному університеті Кельна, де займається дослідженнями молекулярної та клітинної спортивної медицини. Його дослідження сфокусовані на медико-біологічній реакції тканин та органів на фізичне перенапруження та впливі фізичних навантажень на онкохворих.