Євробачення-2012 у Баку

DW: Як тебе тут приймають? Людям справді подобається пісенний конкурс Євробачення, чи це радше державний обов'язок?

Лоб: Просто неймовірно, як люди тут святкують. Всі люди носять футболки з символікою Євробачення. Ходять з прапорами різних держав. Вони просто божеволіють від пісенного конкурсу. Я вважаю, що люди просто по-справжньому щасливі, що Євробачення відбувається саме тут.

-Невдовзі ти стоятимеш на сцені та виконуватимеш свою пісню „Standing still“. Ти обрав її одразу чи були й інші міркування?

-Я від самого початку був за „Standing still“. Я почув пісню і після першої ж секунди подумав: якщо все вдасться, то саме зі „Standing still“. Інші дві пісні теж хороші, але саме ця – моя улюблена.

-Пісенний конкурс Євробачення затьмарено проблемами з дотриманням прав людини в Азербайджані. Що тобі про це відомо і як ти до цього ставишся?

-Ми тут, звісно, як музиканти: я і всі інші делегації. Увагу 120 мільйонів людей зосереджено нині на країні. На мою думку, це великий шанс, щоб щось зробити, щоб люди у різних країнах подумали – так, ми чуємо, що тут не все в порядку з правами людини, потрібно щось робити. І ця увага привертається саме завдяки пісенному конкурсу Євробачення. До цього ніхто так багато не знав, тому це величезний шанс.

-Які у тебе враження від першого півфіналу?

-Це було дуже вражаюче, сидіти у залі та споглядати на все не зі сцени, а разом з публікою. Навіть з'являється трошки остраху перед деякими конкурентами. Але щодо декого я навіть думав, шкода, що ви пройшли, а ті, хто були кращими, ні. Я справді вважаю дуже хорошими людей, які, на жаль, вибули. Наприклад, австрійці були супер, мені сподобалася пісня, мені сподобалися хлопці. Швецький виступ теж був чудовим, але…

-Ти побоюєшся якихось конкурентів?

- У мене троє фаворитів: Данія, Швеція та Норвегія. Це трійця найкращих. Вони справді дуже сильні, тож, мені трошки лячно. Також старі жіночки, які по-справжньому відриваються.

-Твій голос у порядку?

-Голос рівний та м'який. Я думаю, все буде добре.