Ноу-хау Лондона проти соціальних конфліктів
28 березня 2010 р.
В британській столиці представлені усі національності: існує Чайнатаун, Маленька Венеція, є навіть Німецький квартал на південному заході міста.
Контрасти між бідними і багатими в Лондоні теж разючі: бідні іммігранти та російські олігархи мешкають на відстані кількох вулиць. Яким же чином вдається досягати того, що незважаючи на це, соціальної напруги - відносно мало?
Філософія планування полягає в розпорошенні
Те, що в Лондоні не чекають зеленого сигналу світлофора, а ритм життя - дуже швидкий, це одразу помічають всі, хто сюди приїздить. Однак хаосу немає. Меррік Кокелл є одним з провідних місцевих політиків, він координує роботу 33 районів. Кокелл вважає: сила Лондона - передусім у гнучкості. "Наша перевага в тому, що ми багато що можемо вирішувати на місцевому рівні. Тому що правила для всіх у місті з 8 мільйонами населення – таке просто не спрацює."
Мерік Кокелл очолює райони Кенсінгтон та Челсі. Найбагатші місцевості Лондона, але й з найсильнішими контрастами: поряд з елітними апартаментами ціною в багато мільйонів фунтів стоять багатоповерхівки з соціальними квартирами. І так скрізь, в усьому Лондоні. Давня філософія планувальників міста полягає в розпорошенні, роз’яснює Кокелл: "Ми, політики, несемо відповідальність за те, щоб не утворювались гетто. Не може бути такого, щоб в одному районі проживала певна група мігрантів. Або білі британці, це теж призвело б до проблем."
"Я люблю Лондон"
Звичайно, не обходиться без натягнутих стосунків між сусідами, особливо в бідних кварталах. Але у Голдборн Роуд, іммігрантському районі Кенсінгтона, співіснування функціонує: марокканці з португальцями - вони живуть тут мирно пліч-о-пліч. "Ми всі різного походження, але якось розуміємо один одного та поважаємо чужі культури. Це робить нас лондонцями". "Я люблю Лондон, такі в мене відчуття. Наче тут народився" - діляться своїми враженнями мешканці мегаполісу.
Втім, місто змінюється надзвичайно швидко, і це виклик для лондонських політиків. Увечері Мерік Кокелл відвідує урочистий прийом у новому музеї. Хоч він і розміщений у вікторіанській будівлі, але його давньою принадою є арабська зала. "Мультикульті" в Лондоні має давні традиції.
Автори: Бірґіт Маас/ Захар Бутирський
Редактор: Євген Тейзе