Спостерігачі за демократією в камуфляжі

"Нехай усі, хто буде намагатися порушити процедуру голосування, знають, що нашої сили буде достатньо, щоб запобігти нахабному злочину", - таке попередження з'явилося 15 січня на фейсбук-сторінці громадської організації "Національні дружини". Рік тому кілька сот "дружинників" у камуфляжних одностроях пообіцяли "навести лад в країні" і боротись з вуличною злочинністю. І от тиждень тому  Центральна виборча комісія (ЦВК) зареєструвала "Нацдружини" як офіційних спостерігачів на березневих виборах президента України.

Боротьба з браконьєрами і спостереження на виборах

ГО "Національні дружини" ще в травні 2017 року зареєстрували ветерани полку Національної гвардії "Азов" Ігор Кашка, Артем Клімін та Максим Плиска. Її керівником є ще один активний учасник "азовського руху" Ігор Михайленко, який називає себе "командиром дружинників".

Уперше особливу увагу ця організація привернула до себе 28 січня 2018 року, коли так звану присягу склали близько 600 "дружинників" з усієї країни. Тоді вони пройшли в камуфляжному однострої та масках маршем через центр Києва. За минулий рік "Нацдружини" запам’ятались переважно силовими акціями: бійками із забудовниками, показовим викриттям напівлегальних казино у мережі лотерей "МСЛ", нападом на ромський табір у Києві.

Презентуючи організацію ще в лютому 2018 року, Михайленко перелічував широкий спектр запланованої діяльності: від "захисту риби від браконьєрів" до патрулювання вулиць. Як з'ясувалось, у статуті ГО передбачений ще й нагляд за додержанням виборчого законодавства. Це й дає змогу "Нацдружинам" реєструватись спостерігачами за виборами, пояснюють у ЦВК.

Півтори тисячі активістів на виборчих дільницях

У "дружинників" і справді небагато компетенції в спостереженні за виборами, визнає речник організації Ігор Вдовін у розмові з DW. "Ми ще вивчаємо зараз законодавчу базу і формуємо наш план дій. Але розуміємо, що ці вибори будуть дуже брудними і прагнемо, щоб вони пройшли більш-менш цивілізовано",- сказав Вдовін. За його словами, за перебігом виборів спостерігатимуть близько півтори тисячі активістів від "Нацдружин".

Станом на 16 січня ЦВК зареєструвала як спостерігачів за президентськими виборам вже 26 громадських організацій. У списку, перші місця якого займають визнані експерти з дотримання виборчого законодавства як то "Комітет виборців України" чи "Громадянська мережа "Опора", можна знайти й досить маловідомі ГО - наприклад, "Центр промислової екології" чи "Центр професійної та трудової реабілітації інвалідів судової системи".

Голова "Опори" Ольга Айвазовська пояснює, що статус спостерігача на виборах дає представникам ГО досить широкі можливості: від доступу до інформації про перебіг процесу до фізичної присутності на виборчих дільницях під час голосування чи підрахунку голосів. Спостерігачів від громадських організацій вона ділить умовно на три категорії. "Одні, як, наприклад, наша, здійснюють комплексний моніторинг, готують висновки щодо довіри до виборів чи рекомендації до виборчого законодавства. Друга група - це швидше активісти, чия діяльність не поширюється на всю країну, але серед них присутні експерти з виборчого права чи просто небайдужі громадяни, і їхній вплив не можна назвати позитивним чи негативним. І третя група організацій - забезпечує додаткове фізичне представництво пов'язаних кандидатів", - каже Айвазовська.

КВУ  не виключає силових провокацій

Ігор Вдовін запевняє, що "Нацдружини" не переслідують політичних цілей, ідучи спостерігачами на вибори. Пов'язана з організацією праворадикальна партія "Національний корпус" є чи не єдиною зі свого спектру, хто не підтримав висунення "свободівця" Руслана Кошулинського єдиним кандидатом у президенти від націоналістичних сил. Про свої плани щодо участі в майбутніх виборах лідер "Нацкопусу" позафракційний депутат Андрій Білецький планує оголосити під час з'їзду 25 січня.

Але чи обмежаться "Нацдружини" лише спостереженням за виборами і фіксуванням порушень? Упродовж останнього року "дружинники" були помічені в політичних конфліктах, які не були безпосередньо пов'язаними з "Національним корпусом". Тут варто згадати, наприклад, і блокування сесії міськради Черкас, і сутички під Солом’янським судом Києва під час обрання запобіжного заходу одеському мерові Геннадію Труханову.

Голова "Комітету виборців України" Олексій Кошель не виключає використання радикальних організацій у силових провокаціях під час президентських виборів. Він, однак, не став називати конкретних організацій, але згадав 2015 рік, коли під час довиборів у Верховну Раду на Чернігівщині група невідомих осіб у камуфляжі намагалася зірвати підрахунок голосів, прикриваючись фальшивими посвідченнями самого КВУ.

"Подібні інциденти можуть повторитися радше під час другого туру виборів, коли перемогу здатна забезпечити зовсім невелика перевага в голосах. У такому разі силові акції можуть застосовуватись, щоби визнати недійсним голосування на певній дільниці", - зазначає експерт.