Нафтова спрага збільшує залежність

У ці дні автолюбителі в Європі щоразу з жахом думають про необхідність заправитися. Річ у тім, що разом з подорожчанням нафти різко подорожчало й пальне. Так, у Німеччині за літр 95-го бензину доводиться платити вже 1 євро 35 центів. Серед причин такого невтішного розвитку на ринку нафтопродуктів – суперечка навколо атомної програми Ірану. Газета Bild пише:

Мулли ведуть нині справжню диявольську гру зі страхом світової спільноти перед ісламською атомною бомбою. І для них така ситуація є диявольськи прибутковою! Адже атомна суперечка, яку свідомо розпалив Іран, сприяє рекордному зростанню цін на нафту, що поповнює доларами скарбниці мулл і водночас послаблює залежний від нафти Захід. Тегеран ще не заволодів атомною бомбою, але нафтову бомбу він має вже давно. Таким чином терористичний режим є добре захищеним. (...) А коли мулли бачать, що Рада безпеки ООН досі не спромоглася випрацювати спільну політику, то їм нічого іншого не залишається, як від радощів плескати в долоні! Адже тільки об”єднавши зусилля, американці, росіяни та європейці можуть примусити Тегеран стати на коліна! – вважає газета Bild.

Газета Landeszeitung продовжує тему:

Рекордне підвищення цін на нафту доводить, що західні політики прорахувалися: в історії важко знайти більш невигідну ситуацію, за якої було б так складно закрити доступ до атомної бомби підростаючому агресивному режимові. Щоразу, як тільки іранський президент Махмуд Ахмадінеджад починає брязкати зброєю, повзе вгору й ціна на нафту. Додатковий прибуток наповнює воєнну касу ісламістського ідеолога, який уже продемонстрував готовність стати фінансовим джередом терористичного „Хамасу”. Загроза нафтової кризи зменшує готовність Заходу до рішучих дій в атомній суперечці. До того ж, подорожчання нафти знову розворушили мрії Кремля про новий злет багатої на сировину Росії. Не дивно, що Володимир Путін гальмує запровадження санкцій проти Ахмадінеджада - свого клієнта, якщо йдеться про озброєння, - читаємо в газеті Landeszeitung.

Крім суперечки навколо іранської атомної програми на ціну на нафту впливає також економічний розвиток країн Центрально-Східної Азії, передусім Китаю. Газета Augsburger Allgemeine у зв’язку з цим пише:

Енергетичний голод країн, що переживають економічний бум, до яких належить і Китай, у майбутньому лише зростатиме. Наслідок – запаси нафти зменшуватимуться швидше, ніж передбачалося. Уже не так далеко залишилося до того моменту, коли за літр бензину доведеться платити півтора євро. І слід змиритися з думкою, що незабаром і цю межу буде подолано. Наслідки для кон”юнктури, однак, поки що залишалися в межах розумного. Досягти такого ефекту вдалося завдяки тому, що споживачі та економіка вже нині почали заощадливо витрачати енергоносії. Але тут залишається ще чимало невичерпаного потенціалу, - переконана газета Augsburger Allgemeine.

Газета Kölnische Rundschau вказує і на позитивні ефекти підвищення цін на нафту:

Скільки коштуватиме в майбутньому один барель нафти? Одні кажуть вісімдесять доларів, інші – сто. Тут прогнози так само розходяться, як і оцінки світових запасів нафти. Але вже нині всі погоджуються з тим, що чорне золото більше не подешевшає, оскільки видобуток нафти не встигає за зростанням потреб на неї в країнах з перехідною економікою. Утім, тут усе не так і погано. Адже подорожчання нафти примушує замислитися над ефективністю використання енергосіїв та над посиленим розвитком техніки для розробки альтернативних джерел енергії, - зауважує газета Kölnische Rundschau.

Подібної думки дотримується й газета Ostsee-Zeitung:

Той, хто тримає в руках нафтовий кран, має величезну силу. Без чорного золота зупиниться кровообіг сучасної світової економіки. Тут нічого іншого не лишається, як зменшити залежність від нафти. Альтернативою є енергія водню, сонця, вітру, біовідходів. Але для розробки цих джерел енергії промисловість та політики повинні об”єднати зусилля, - закликає газета Ostsee-Zeitung.

І на завершення - коментар з газети Der Neuе Tag, яка наголошує, що й споживачі повинні змінити своє ставлення до споживання енергії:

Майже кожен автомобілебудівний концерн має власні суперекономні моделі, в тому числі й машини з трилітровим двигуном. Але ці авто особливо популярними поки що не назвеш. Це залежить передусім від клієнтів, які досі визначали для себе інші пріоритети. Кожен має можливість заощадити – для цього, звичайно, доведеться відповісти на кілька незручних запитань, до яких належить і таке: що має бути важливішим під час купівлі наступного автомобіля - споживання пального чи об”єм багажника? - читаємо в газеті Der Neuе Tag.