Безкарність злочинів проти журналістів - виклик для України

Рада Європи, ОБСЄ та Європейська федерація журналістів занепокоєні безкарністю та більш ніж скромними результатами розслідувань злочинів проти журналістів в Україні. Вони вказують на те, що українські правоохоронці досі не встановили замовників вбивства засновника "Української правди" Георгія Гонгадзе у 2000 році та не знайшли тих, хто влітку 2016 року вбив українського журналіста Павла Шеремета. "Нам кажуть: завтра, через тиждень, через місяць. Ніхто не оспорює, що частина розслідування має бути конфеденційною, але ж громадськість взагалі нічого не знає про хід розслідування", - сказала представниця ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Дуня Міятович, виступаючи на міжнародній конференції "Безпека журналістів як обов’язкова умова для вільних ЗМІ: свобода слова і громадський порядок" у п'ятницю, 3 лютого, в Києві.

Правоохоронці виправдовуються: складні умови

За даними Генеральної прокуратури України (ГПУ), минуло року було зареєстровано 222 кримінальних провадження щодо порушень прав працівників ЗМІ. Найбільше з них - через перешкоджання професійній діяльності та насильство щодо журналістів, умисне знищення чи пошкодження майна. Та лише 23 кримінальних справи у результаті було передано до суду. "Треба зважати на те, що українські правоохоронці працюють в складних умовах: тільки за січень 2017 року в країні на 27 відсотків зросла кримінальна злочинність. На це впливає і війна, і економічна, ситуація, і ще й МВС реформується. У нас в складі Нацполіції вакантні 20 тисяч робочих місць", - виправдовується директор департаменту комунікацій міністерства внутрішніх справ (МВС) України Артем Шевченко. Він обіцяє, що результати у справі Павла Шеремета будуть незабаром оприлюднені.

Та претензії до правоохоронців незадоволенням станом розслідування цих найбільш резонансних справ не обмежуються. У Національній спілці журналістів України (НСЖУ) скаржаться і на те, що справи журналістів, які постраждали під час подій на Майдані Незалежності в Києві наприкінці 2013 - початку 2014 років розслідуються або неповно, або надто поверхово. Перший секретар НСЖУ Сергій Томіленко вказує на те, що хоч частина цих справ і була передана до суду, однак під час розгляду вони "розсипаються" через непрофесійно проведене досудове слідство. "Ми зараз проводимо ревізію всіх цих справ та закликаємо постраждалих журналістів подавати повторні позови чи апеляції. Однак більшість з них відмовляються, оскільки не довіряють правоохоронцям та не вірять у об’єктивне розслідування", - наголошує він. За словами Томіленка, така безкарність породжує ще більшу кількість злочинів проти журналістів в Україні.

Основні запобіжники

Координатор проектів ОБСЄ Вайдос-Верба вказує на те, що Україні слід дотримуватися взяті на себе зобов'язання щодо захисту свободи слова перед міжнародною спільнотою. "Рада з прав людини ООН  нещодавно прийняла дуже важливу резолюцію, де йдеться про те, що зараз безкарність за порушення прав журналістів є одним з викликів. Забезпечення безпеки журналістів і переслідування злочинців є основним запобіжником проти майбутніх нападів на представників ЗМІ. Про це слід пам’ятати", - каже Вайдос-Верба.

Учасники київської без пекової конференції  також ухвалили резолюцію, в якій закликали українську владу створити безпечні умови для роботи журналістів, запровадити адміністративну відповідальність за незабезпечення доступу журналіста до інформації, а МВС та ГПУ порадили розробити методичні рекомендації для своїх працівників  щодо розслідування посягань на професійну діяльність журналістів. Також Україну закликали спростити порядок в’їзду - виїзду іноземних журналістам до Криму, і подбати про забезпечення журналістів, які працюють у зоні конфлікту на Донбасі, бронежилетами та іншими індивідуальними засобами захисту, закріпивши законодавчо відповідний обов’язок за роботодавцями.