Міжетнічний конфлікт у Казахстані: восьмеро загиблих
8 лютого 2020 р.
Конфлікт з поліцейськими та групова бійка між жителями (дунганами та казахами) сталися в низці населених пунктів Кордайського району Жамбильської області Казахстану. Сутички почалися вдень у п'ятницю, 7 лютого, і продовжувалися в ніч на суботу, 8 лютого.
Понад 30 будинків були зруйновані, загинули вісім людей, понад 40 - дістали поранення. Затримано 47 учасників заворушень, повідомляє кореспондент DW.
За інформацією поліції Жамбильської області, до 7 лютого поліцейські, які патрулювали село Сортобе Кордайського району, спробували зупинити автомашину марки Honda Odyssey, коли помітили, що номерні знаки не відповідають стандартам. Водій (представник етнічної меншини - дунганів. - Ред.) спробував утекти, правоохоронці наздогнали його в дворі будинку. Порушник і його родичі побили поліцейських і закидали їхню машину камінням. Згодом двох нападників затримали. Їм загрожує значний штраф або три роки колонії.
Масова бійка в селі Масанчі
Увечері того ж дня з'явилася інформація про масову бійку на півдні Казахстану - знову в тому ж самому районі Жамбильської області, але вже в дунганському селі Масанчі, що розташоване поблизу кордону з Киргизстаном. У селі живуть близько 13 тисяч людей.
Про причини цього конфлікту офіційно нічого не повідомляється. Але, за словами голови асоціації дунган Казахстану Хусея Даурова, молодики стріляли та підпалювали будинки. "Палають будинки. Йде масова бійка. Не просто бійка, а ворожі угруповання, які прибули з інших сіл, стріляють у місцевих жителів, поліція нічого зробити не може", - розповідав тоді, коли все відбувалося, Хусей Дауров.
У масовій бійці, за даними МВС, взяли участь 400 людей. Використовувалися металеві предмети, каміння, вогнепальна зброя. Поліцейські, які прибули на місце інциденту, намагалися заспокоїти натовп, але учасники бійки на заклики заспокоїтися та дотримуватися громадського порядку не реагували. Ближче до ночі, окрім села Масанчі, конфлікти охопили ще два селища - Аухатти і Булан-Батир. Додаткові підрозділи силовиків, які прибули з Алмати, взяли ситуацію під контроль приблизно через добу після початку заворушень.
Президент Токаєв про конфлікт на півдні Казахстану
Президент Касим-Жомарт Токаєв зробив першу заяву про події на півдні країни. "Відбулася групова бійка з хуліганських спонукань. Поліція нормалізувала ситуацію, вона взята під контроль. Винні у порушенні громадського порядку будуть притягнуті до відповідальності", - написав він у Twitter. Президент зажадав створити урядову комісію, яка повинна вирішити наслідки конфлікту.
Думка незалежного експерта про події на півдні Казахстану
Але з точки зору незалежного політолога, громадського діяча Казбека Бейсебаєва, події, що відбулися в Кордайському районі Жамбилської області, показали, що в Казахстані не все гаразд, як стверджують офіційні структури.
"На перший погляд, здавалося, що влада тримає на особливому контролі питання міжетнічних відносин, є навіть особлива структура у вигляді Асамблеї народу Казахстану. А на ділі, досить було одного конфлікту і ситуація вийшла з-під контролю. Вважаю, що конфлікт був всього лише приводом, а причини лежать глибоко. Судячи з усього, народ там вже давно чимось незадоволений і напружений, і для конфлікту досить було якогось приводу", - сказав Бейсебаєв у розмові з DW. Експерт вважає, що події в Кордайському районі виявили цілий пласт проблем, вирішення яких вимагає системного підходу з боку влади.
На думку співрозмовника DW, причини криються в ухиленні місцевої влади від вирішення соціальних та побутових питань, відсутності роботи в селах і формальному ставленні уряду країни до політики міжетнічної злагоди, якою по суті сьогодні займається лише Асамблея народів Казахстану, та й то чисто формально.
Тим часом, як передає кореспондент DW, силовики 8 лютого оточили в Алмати найбільший речовий ринок в районі "Зоря Сходу", де проживають уйгури, дунгани і китайці. А за повідомленнями ЗМІ з Киргизії, на пунктах "Кен-Булун-автодорожний" і "Токмок-автодорожний" зафіксовано збільшення пасажиропотоку з Казахстану в Киргизію, хоча у владі країни цю інформацію спростовують.