Медіафорум DW: як працюють журналісти на війні

Збройні конфлікти в наші дні тривають на п'яти із семи континентів. Журналісти перебувають на передовій в Україні, М'янмі, Сирії та ведуть репортажі із зон бойових дій, незважаючи на небезпеку бути вбитими, пораненими, потрапити в полон.

Чому вони наражають себе на ці ризики? Як вони справляються з фізичною та емоційною напругою? Як військовим кореспондентам вдається виконувати свої завдання у екстремальних умовах? Цим питанням була присвячена дискусія "Репортажі з фронтів. Зберігати об'єктивність та безпеку у зонах воєнних дій", що відбулася на другий, заключний день міжнародного Global Media Forum 21 червня.

Правила роботи в зоні воєнного конфлікту

"Ще чотири місяці тому я б ніколи не подумав, що ми будуватимемо студії у сховищах. Мені б навіть на думку не спало, що нам доведеться перемістити 250 людей з одного міста в інше, не перериваючи телемовлення, - розповідає продюсер української Національної громадської телерадіокомпанії "Суспiльне" Дмитро Хільченко. - Одне з головних правил журналіста на війні: завжди може бути ще гірше, завжди є щось, до чого не можна підготуватися, як би ти не намагався, - ти просто маєш прийняти це і зробити все, що в твоїх силах".

Не існує протоколів до всіх ситуацій, з якими можуть зіткнутися журналісти в зоні воєнних конфліктів, констатує Хільченко. Основний виклик та основна складність, за його словами, полягає в тому, що постійно доводиться ухвалювати якесь рішення, від якого часто залежить життя. І це, на його думку, є одним з найскладніших аспектів на війні Росії проти України.

Читайте також: Журналісти, які працювали в Маріуполі, отримали премію DW "За свободу слова"

Безпека журналіста важливіша за ексклюзивну історію

Одне з головних правил, якого мають дотримуватися журналісти на війні, - безпека важливіша за ексклюзивність матеріалу, каже керівник відділу новин телевізійного "9 Каналу" в Ізраїлі Дмитро Дубов. За його словами, життя і робота в умовах ізраїльсько-палестинського конфлікту, що періодично переходить у гострі фази, змушує людей перебувати у стані підвищеної концентрації та постійно бути напоготові. Дубов називає це "станом військового духу".

"В Ізраїлі є програми для смартфонів, які дозволяють дізнатися, що спрацювала система раннього попередження про ракетні обстріли. Зазвичай люди знають, скільки часу необхідно, щоб дістатися до найближчого безпечного місця. І коли я чую таку програму, я, окрім занепокоєння за людей, які можуть опинитися в зоні потенційного ризику, - а це приблизно вся країна, - як керівник служби новин думаю про те, що на нас чекають кілька днів напруженої роботи", - розповідає Дмитро Дубов.

Про стан постійної напруги, в якому перебувають журналісти у М'янмі після приходу до влади військової хунти, каже і учасниця дискусії Айє Мін Тант. Її колеги перетворилися на "мішень для військових", і це означає, що їм загрожує небезпека, де б вони не були. "Якщо поліція вночі вирішить влаштувати облаву у вашому районі, вам, можливо, доведеться бігти. Якщо ваш колега повідомить вам, що його заарештували, вам потрібно буде з'ясувати, де він знаходиться, подбати про те, щоб про його арешт стало відомо, щоб він просто не зник безвісти, і знайти адвокатів. Професія журналіста в М'янмі не тільки не дає вам додаткового захисту, але наражає на ще більший ризик", - говорить Айє Мін Тант.

Достовірність не повинна ставати жертвою сенсаційності

На війні першою завжди помирає правда. Це відоме висловлювання німецького журналіста Ґвідо Кноппа (Guido Knopp) не втратило своєї актуальності й досі. Неупереджені, правдиві журналістські репортажі із зон воєнних дій викликають широкий суспільний інтерес, а в епоху соціальних мереж та практично необмеженого доступу до інформації можуть зіграти свою роль у розвитку збройного конфлікту. Тому перевірка фактів під час війни стає особливо важливою. Як журналісти справляються із цим завданням в умовах воєнних дій?

"Це надзвичайно складне завдання - особливо для журналістів в Україні, де війна відбувається фактично в режимі онлайн - у WhatsApp, в Telegram, в інших соціальних мережах, - каже український продюсер Дмитро Хільченко. - З одного боку, у нас багато джерел, а з іншого - як зрозуміти, якому з них можна довіряти? Помилка журналіста та неправильна інформація може призвести до нищівних наслідків і іноді навіть спричинити загибель, підкреслює Хільченко. Його колеги намагаються уникати неправдивої інформації, посилаючись лише на надійні, перевірені джерела та контакти в уряді.

Читайте також: Global Media Forum 2022: робота журналістів у кризові часи

Для багатьох журналістів з М'янми, які після приходу до влади військової хунти змушені працювати з-за кордону, єдиними джерелами інформації залишилися люди, які і далі живуть у країні. "Ми підтримуємо з ними постійний зв'язок, щоб не втрачати розуміння того, що відбувається. Ми розуміємо, що люди знаходяться в дуже нестабільній ситуації: вони можуть бути наляканими, можуть щиро вірити у те, що вони кажуть, навіть якщо це не відповідає дійсності. Тому ми жертвуємо швидкістю появи статті та кілька разів перевіряємо отриману інформацію", - розповідає Айє Мін Тант.

А журналіст із Ізраїлю Дмитро Дубов наголошує, що об'єктивна та достовірна журналістика не має стати жертвою гонитви за сенсаціями. "Ми перевіряємо і ще раз перевіряємо факти, навіть якщо ми ризикуємо тим, що наш матеріал втратить ексклюзивність", - каже він.

Global Media Forum, який організовує DW, - найбільша та добре відома в Німеччині та за її межами міжнародна конференція, яка пройшла вже 15-й раз. Цього року вона проводилася під гаслом: Shaping tomorrow, now ("Створювати майбутнє зараз"). За останні два роки через пандемію коронавірусу захід проходив лише віртуально. У 2022 році форум проходить у звичайному форматі: учасники та гості зустрічаються у колишньому пленарному залі бундестагу у Бонні та у приміщенні World Conference Centre.