Маріуполь в очікуванні виборів

25 жовтня, коли на більшій частині України проводились місцеві вибори, у Маріуполі не відкрилася жодна з 205 виборчих дільниць. Президент України Петро Порошенко назвав таку ситуацію "неприпустимою" та закликав Верховну Раду призначити нову дату виборів, а правоохоронців - знайти винних. DW з'ясовувала, чому нові вибори й досі не призначені.

Розслідування зриву виборів почалося

Центральна виборча комісія (ЦВК) ще 25 жовтня звернулася до Генпрокуратури та міністерства внутрішніх справ із проханням встановити правомірність дій членів Територіальної виборчої комісії (ТВК) у Маріуполі. Адже голова ЦВК Михайло Охендовський вважає, що саме дії членів ТВК призвели до зриву виборчого процесу в місті. Як повідомляє прес-служба МВС у Донецькій області, правоохоронці вже відкрили кримінальне провадження та проводять слідчі дії. Факт зриву виборчого процесу у Маріуполі внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за попередньою статтею 157 Кримінального кодексу України. За "перешкоджання здійсненню виборчого права, перешкоджання роботі виборчої комісії, які вчинені за попередньою змовою групою осіб або членом виборчої комісії", передбачене позбавлення волі строком від трьох до семи років.

За оцінкою громадянської мережі "ОПОРА", кримінальне провадження може тривати від чотирьох до шести місяців. За даними організації, прецеденти покарання винних у порушенні виборчого законодавства, у тому числі і членів виборчих комісій, в Україні вже були.

Розбіжності політичних сил

Після засідання ради коаліції 27 жовтня фракції так і не змогли домовитись щодо нової дати виборів у Маріуполі. Попри прогнозоване швидке рішення щодо призначення виборів на 15 листопада, про що заявив лідер фракції "Блок Петра Порошенка" (БПП) Юрій Луценко, нова дата виборів і досі не відома. За словами Луценка, БПП та "Народний фронт" виступають за проведення голосування 15 листопада одночасно із другим туром місцевих виборів. Керівництво ЦВК також підтримує цю пропозицію. Проте фракції "Самопомочі" та "Батьківщини" наполягають на визнанні виборів такими, що не відбулися, та проведенні нових лише взимку.

Депутатка від "Самопомочі" Вікторія Войціцька у коментарі DW пояснює, що днями фракція отримала копію протоколу Маріупольської ТВК з мокрими печатками та підписами членів. За її словами, нині у фракції є всі підстави вважати вибори такими, що не відбувались. За законом у такому випадку треба заново запускати механізм проведення виборів, призначати новий термін та оновлювати склад усіх комісій. Орієнтовна дата проведення голосування у цьому разі - 3 січня 2016 року. "Нам же намагаються нав’язати якийсь закон, ані доцільності, ані правового поля якого ми не розуміємо", - коментує Войціцька.

Подібної думки дотримується і Олексій Білий, нардеп та голова маріупольського штабу "Опозиційного блоку". "Існуючий закон говорить, що є 10 днів на рішення ЦВК та 60 днів на проведення нової кампанії. Значить, за законом вибори мають відбутися на початку січня", - заявив політик у коментарі DW.

Нардеп Дмитро Ярош напередодні опублікував відкрите звернення до президента, у якому закликав відкласти проведення виборів у Маріуполі через велику підтримку "Опозиційного блоку" жителями міста. "Вихід із ситуації є - перенесення виборів на більш пізній термін (найкраще на 2017 рік), а до того часу - створення військово-цивільної адміністрації з авторитетних в краї управлінців", - говориться у зверненні.

Політичне або правове рішення

В офіційній заяві за підсумками спостереження за місцевими виборами мережа "ОПОРА" наголошує, що непроведення виборів у Маріуполі стало "наслідком застосування політичних мотивів суб'єктами виборчого процесу, а не наявними в законодавстві України правовими механізмами". Експерти вважають, що Маріупольська ТВК обрала шлях внутрішньої конфронтації та свідомого затягування виборчих процедур. А цьому передувала нестабільна робота ТВК та політичне протистояння між учасниками виборів.

Представниця мережі Ольга Айвазовська у розмові з DW коментує подальші шляхи розв’язання ситуації: "Правового виходу із ситуації практично немає. У законодавстві України чітко зазначено, що чергові місцеві вибори відбуваються в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень. Будь-які рішення щодо повторного голосування будуть суперечити принципу незворотності законодавства".

Експертка вважає, що, з правової точки зору, іншого виходу, ніж організація ще одного виборчого процесу із самого початку, не існує. Для цього треба ухвалити закон одноразової дії - як це було у 2013 році із виборами у п’яти проблемних округах. "Говорити, що вибори можуть відбутися раніше, ніж початок 2016 року, не доводиться. Це якщо говорити з правової логіки подій. Якщо з політичної - то, звичайно, може бути будь-яке рішення", - вважає Айвазовська.