Малий бізнес

«Попиту на продукцію немає, а соціальний внесок більше 400 гривень щомісяця заплати та ще й податки. До того ж, власник нещодавно підняв вдвічі плату за оренду приміщення. Тож довелося закриватися», - бідкається підприємець Ольга Закутович, власниця невеликого магазину оптики в Києві. Нині вона на роздоріжжі: чи згорнути свій бізнес зовсім та стати на біржу праці, чи «переміститися» виключно в інтернет, аби зекономити грошей на оренді приміщення.

І така ситуація в Україні - не виняток. Щодня у містах можна побачити як крамниці розпродають свій товар зі значною знижкою через закриття. У селах ситуація ще гірша.

Очевидні проблеми

За словами голови Союзу захисту підприємництва, члена координаційної ради з розвитку малого й середнього бізнесу при Кабінеті міністрів України Сергія Коротича, через економічний занепад та зубожіння українців купівельна спроможність людей надзвичайно знизилася і нині малому та середньому бізнесу найскрутніше. «Податковий кодекс ситуації не покращив, а навпаки ще більше фінансово обтяжив людей та зарегулював їхній бізнес», - зауважив Коротич в інтерв’ю DW.

Експерт скаржиться, що малі та середні підприємці дедалі більше відчувають пресинг контролюючих органів. Попри те, що податкова намагається всіма силами змінити свій імідж з фіскального органу на сервісний, у неї це не дуже виходить, зазначають аналітики. За індексом економічної свободи, який готує фонд Спадщина, Україна на останньому місці з-поміж 43 країн Європи.

Автори дослідження вказують на слабкий захист прав власності та вельми поширену корупцію, яка перешкоджає підприємницькій діяльності. В Інституті підтримки регуляторної реформи в Україні наголошують, що малому й середньому бізнесу найбільше дошкуляє зависокий соціальний внесок, який підприємець змушений платити щомісяця не зважаючи на те, чи отримує він прибуток чи ні. «Сотні тисяч підприємців закрилися через цей внесок. Він має бути принаймні вдвічі менший», - вважає голова інституту Володимир Дорош.

Німці допоможуть?

Аби підтримати український бізнес німецька Кредитна установа для відбудови (KfW) через Німецько-український фонд виділить Україні кредит на 10 мільйонів євро та грант розміром два мільйони євро для фінансування малих та середніх підприємств. Як повідомив директор департаменту з управління валютними резервами та здійснення операцій на відкритому ринку Нацбанку України Олександр Дубохвіст, гроші для малого та середнього бізнесу надаватимуться через українські комерційні банки.

Кредити в гривневому еквіваленті видаватимуть підприємцям на п'ять років за процентною ставкою, яка значно нижча ринкової зазначив банкір. «Розмір процентної ставки визначатиметься Наглядовою Радою Німецько-українського фонду під час затвердження кредитних продуктів», - зауважив Дубохвіст. Кредитні кошти здебільшого будуть направлені на інвестиційні проекти в сільські місцевості, на розвиток зеленого туризму, легкої та харчової промисловості та просування проектів з енергоефективності.

Лише кредитів замало

Однак, враховуючи складний бізнес-клімат в Україні, чи допоможуть німецькі гроші стати на ноги малим та середнім підприємствам? На це запитання Deutsche Welle керівник бюро KfW в Україні Гуннар Вельцхольц лише зазначив, що новий кредит є "важливим внеском у покращення інвестиційного клімату для малих та середніх підприємців, оскільки вони отримують полегшений доступ до кредитів". Крім того, Вельцхольц звернув увагу на фінансову й фахову підтримку партнерським банкам, які працюють з малим та середнім бізнесом.

Самі ж підприємці, які займаються малим бізнесом не певні, що їм вдасться скористатися німецькими кредитами. У Спілці сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні зазначають, що розглядали німецьку пропозицію взяти селянам кредит на розвиток сільського туризму. Голова спілки Володимир Васильєв розповів, що ставка по цьому кредиту справді нижча за ті, які пропонують українські банки, і складає 14%. Однак, на його переконання, і такі відсотки українці «не потягнуть».

«У Карпатах на розвиток туризму люди набрали кредитів і тепер через кризу не можуть їх віддати», - констатує Васильєв. Він зазначає, що гроші KfW дає тільки фізичним особам - підприємцям, а селянам, які займаються зеленим туризмом не вигідно реєструватися підприємцями. «Люди бояться високих податків, внесків", - каже Васильєв. Крім того, підсумовує він, ще не гарантовано, що їхні садиби будуть заповнені туристами.