Маленька перемога Македонії в географічній суперечці

Вирок був однозначним – 15 голосами «за» та одним «проти» Міжнародний суд в Гаазі у понеділок ухвалив: Греція порушила двохсторонню угоду 1995 року, коли в 2008 році заблокувала вступ до НАТО Македонії, під тимчасовою назвою FYROM (розшифровується як Колишня Югославська Республіка Македонія).

Греція досі категорично відмовляється визнати Республіку Македонія під цією назвою, через що сьогодні її дипломатичні представництва називаються лише «представництвами зв’язку». Крім того, Афіни вже 20 років блокують зусилля Македонії вступити до НАТО або ЄС – причому не лише під офіційною назвою держави "Республіка Македонія", а й під назвою FYROM. Афіни пояснюють це побоюванням, що Македонія може висунути територіальні претензії на однойменну північногрецьку провінцію.

Македонія – небезпека для Греції?

Щоб одна країна відсуджувала в іншої її назву - це прецедент у міжнародних відносинах. Майже 50 років існувала Республіка Македонія в складі югославської федерації, і Греції це не заважало. Нині вже 130 країн визнали Македонію під її конституційною назвою, в тому числі три постійних члена Ради Безпеки ООН – США, Китай та Росія.

Важко собі уявити, що маленький сусід зі своїм 2-мільйонним населенням становить загрозу для члена ЄС та НАТО Греції – македонські збройні сили налічують усього лише кілька тисяч солдатів. Крім того, Македонія - економічно одна з найслабших країн Європи, до того ж дуже залежна від грецьких інвесторів. Насамкінець, македонська конституція не дозволяє висувати територіальні претензії країнам-сусідам. Але всі ці обставини не призвели до зміни позиції офіційних кіл Греції.

Задоволення в Скоп'є, стриманість в Афінах

Після вироку, який підкріпив позицію Македонії, країна, однак, не поспішає впадати в ейфорію. "Цей вирок дає позитивний імпульс для приборкання супуречки з назвами та подолання блокади, створеної проти Македонії", - заявив прем'єр-міністр Нікола Ґруєвскі. Але, за його словами, "цей вирок не слід тлумачити в контексті переможець-переможений, надзвичайно важливо, щоб відносини із сусідньою Грецією будувалися на засадах взаємоповаги, співпраці, довіри та партнерства."

Проте грецька сторона поки не виявляє готовності змінити свою попередню позицію. Як зазначається в повідомленні міністерства закордонних справ Греції, вирок не охоплює суть проблеми – суперечку щодо назви Македонії. Вже багато років Афіни вимагають, щоб сусідня країна додала до своєї назви чітке географічне визначення, як-от «Республіка Північна Македонія» або «Республіка Верхня Македонія».

Як бути далі?

Водночас у Греції лунають голоси на користь скасування перехідної двохсторонньої угоди 1995 року з Македонією. Цю думку, наприклад, поділяє публіцист Ставрос Лиґерос: «Якщо до економічної кризи додасться ще й міжнародне приниження, це точно призведе до соціального вибуху».

Офіційна реакція на вирок міжнародного суду в Гаазі в ЄС є вкрай стриманою. Так, Єврокомісія лише повідомила, що візьме рішення суду «до відома» та закликала обидві сторони до продовження діалогу під егідою ООН.

Що стосується наближення Македонії до НАТО, то судова ухвала мало що змінює. Як наголосив у відповідь на запит Deutsche Welle генеральний секретар НАТО Андерс Фоґ Расмуссен, вже давно існує рішення про те, що членство Македонії в Альянсі стане можливим лише після того, як владнається суперечка довкола назви.

Автори: Зоран Йордановський, Захар Бутирський
Редактор: Христина Ніколайчук