Литовський депутат про можливе повернення Росії в ПАРЄ

Минулого тижня міністри закордонних справ країн-членів Ради Європи (РЄ) під час засідання Комітету міністрів РЄ у Гельсінкі ухвалили рішення, яке може призвести до безумовного зняття санкцій з делегації РФ у Парламентській асамблеї РЄ.

Російська делегація була позбавлена права голосу в Асамблеї у квітні 2015 року через незаконну анексію Криму. На знак протесту проти дій Асамблеї Москва протягом кількох останніх років не направляє своїх депутатів до Страсбургу. Крім того, з липня минулого року Росія не сплачує свої внески до бюджету Ради Європи, мотивуючи це тим, що її представники не можуть повноцінно працювати у ПАРЄ. На сьогодні сума боргу становить близько 60 мільйонів євро. Згідно зі статутом РЄ, країна, яка протягом двох років не виконує своїх фінансових зобов'язань,  може бути виключена з лав організації. Дворічний термін невиплат російською стороною спливає наприкінці червня.

Рішення Комітету міністрів має на меті офіційно запустити механізм зміни статуту ПАРЄ. Оскільки на початку 2019 року керівництво Держдуми Росії не направило у секретаріат ПАРЄ лист про участь своєї делегації, то, згідно з регламентом Асамблеї, делегація РФ не може брати участі у засіданнях до початку наступного року.

У п'ятницю, 24 травня, у Парижі розпочинається засідання постійного комітету ПАРЄ, до якого входить керівництво Асамблеї. Постійний комітет має схвалити порядок денний червневої сесії ПАРЄ. Очікується, що у нього буде внесено резолюцію, яка після чотирирічного протистояння відкриє російській делегації двері назад до Асамблеї.

Про настрої серед депутатів асамблеї щодо цього питання та про непохитність принципів Ради Європи  DW поговорила з членом литовської делегації у ПАРЄ, доповідачем з українського питання Егідіусом Варейкісом.

Deutsche Welle: Пане Варейкіс, як Ви оцінюєте рішення Комітету міністрів РЄ, яке відкриває російській делегації шлях до безумовного повернення у ПАРЄ?

Егідіус Варейкіс:  Хочу зауважити, що не всі міністри під час засідання у Гельсінкі підтримали це рішення. І ми як литовські парламентарі вважаємо, що голосувати проти цього рішення була правильним. Минулого року парламент Литви схвалив резолюцію, яка рекомендує членам національної делегації у ПАРЄ не голосувати за рішення, які полегшують процедуру тим країнам, що порушують принципи Ради Європи. Тож на червневій сесії ПАРЄ мені особисто буде легко голосувати, бо я маю мандат нашого парламенту не підтримувати  резолюцій Асамблеї, які вводять будь-які механізми, що дозволять Росії взяти повноцінну участь у роботі сесії без виконання нею попередніх вимог ПАРЄ.

А які настрої щодо повернення Росії панують серед членів інших національних делегацій?

У країн, які виступають за те, щоб дозволити російській делегації брати участь у сесії, є сильний аргумент. Він такий: нам потрібні гроші. Бо, як виявляється, можна продавати принципи за гроші. Деякі кажуть, що у резолюції, яка відкриє двері Росії в ПАРЄ, ми ще раз вкажемо, що Асамблея не визнає Крим частиною Росії та самопроголошених республік на Донбасі. Дехто нагадує, що навіть після окупації Радянським Союзом балтійських країн у 1940 році Захід, хоч і не визнавав цієї окупації, проте продовжував торгівлю з СРСР. Інші запевняють, що нам потрібна Росія в Європі, бо без Росії в ПАРЄ буде більше проблем, ніж рішень, і що ми маємо шукати компроміс, бо нам потрібна єдина і неподільна Європа. Вони кажуть, що ми будемо щоразу нагадувати Росії, що вона ненадійний партнер, але все-таки вона залишатиметься партнером.  Крім того, у ПАРЄ не всі депутати цікавляться  проблематикою України. 

У п'ятницю в Парижі відбувається засідання постійного комітету ПАРЄ. Там мають ухвалити проміжні рішення, які формалізують рішення Комітету міністрів про можливість повернення Росії всіх прав в асамблеї?

Так, можливо, певні рішення там будуть ухвалені. Річ у тім, що насправді Росію ніхто з ПАРЄ не виганяв. Вона сама не направляла свою делегацію на сесії Асамблеї протягом кількох останніх років. І оскільки вона офіційно не представила свою делегацію у січні на початку цього року, то формально, згідно зі статутом, вона може повернутися в ПАРЄ лише у січні 2020 року. Але, наскільки я розумію, будуть зроблені спроби змінити регламент ПАРЄ таким чином, щоб дозволити представникам Російської Федерації приїхати на сесію вже у червні. Як бачимо, коли потрібні політичні рішення, статут та його норми відходять на другий план. Дипломати можуть бути настільки розумними, що здатні обійти свої власні закони.

Після рішення КМРЄ українська сторона заявила про те, що може переглянути свої відносини з ПАРЄ, якщо делегацію Росії повернуть у сесійну залу, не вимагаючи від Москви виконання вимог резолюції щодо України. Як ви ставитися до цієї позиції?

Не думаю, що Україні варто поспішати із заявами про призупинення співпраці з ПАРЄ чи щось подібне. Вона повинна брати учать у сесіях, мобілізувати усі дипломатичні зусилля. Самі лише балтійські країни Україну не врятують. Українська дипломатія повинна активно працювати з тими країнами, які не є палкими прихильниками тих процесів, що відбуваються зараз в ПАРЄ. Тут є можливість дипломатичних зусиль, і, можливо, вони не будуть надто успішними вже сьогодні, проте в подальшій перспективі вони спрацюють. Тому я не вважаю, що Україні треба бойкотувати чи вийти з Ради Європи, треба залишатися і працювати.