Ксенофобія в Німеччині: чи можна позбутися No-Go-Areas?

Коли в квітні минулого року в Потсдамі кілька молодиків жорстоко побили чоловіка ефіопського походження, у Німеччині заговорили про так звані No-Go-Areas на сході країни, тобто - на території колишньої НДР. Йшлося про регіони, в яких не варто показуватися іноземцям, особливо з іншим кольором шкіри. Занадто вже сильними є ксенофобські настрої частини мешканців тих регіонів. Хоча тоді, напередодні чемпіонату світу з футболу, ця проблема набула особливої гостроти, такі No-Go-Areas є в Німеччині вже давно. Цими днями минає 15 років з часу підпалу гуртожитку шукачів політичного притулку в Ростоку. Ці події вважають у повоєнній Німеччині найгіршим злочином, спрямованим проти іноземців.

І от за кілька діб до цієї сумної дати, німецьке суспільство – знову на хвилі обурення.

Напад на індійців у Мюґельні

В ніч з суботи на неділю, під час свята міста Мюґельна, що в Саксонії, до півсотні радикально налаштованих молодиків влаштовують травлю й побої групі з восьми індійських бізнесменів. Поки триває розслідування цієї справи, і поліція ще не підтверджує, що мотиви злочину мають зв’язок із ксенофобією. Однак перебіг подій, за словами багатьох свідків, вказує саме на це. Водночас бургомістр Ґоттгард Дойзе намагається відстояти позитивну репутацію містечка Мюґельна:

„Наше місто налічує всього п’ять тисяч жителів, тобто ми знаємо один одного. Я часто в дорозі містом, і мене теж практично всі знають. Я жодного разу не помічав, що в нас є якась проблема з правими екстремістами. І я дуже прошу обережно ставитися до всіх цих подій. Щоб не сталося так, що ми отримаємо імідж регіону, опанованого неонацистами. Бо це не так”.

Комунальні політики не хочуть визнавати проблему

Експерти вказують на те, що такі вислови є досить типовими для керівників комунальних органів влади в Німеччині. Більшість з них радше закривають очі на проблему ксенофобії. Саме так, напевне, було й у Мюґельні, вважає експерт з проблеми екстремізму Анетта Кагане:

„Бургомістр мав би помітити, що в його місті є така проблема. Мені відомо, що в цьому місті правоекстремістська сцена є не сильно організована, але вона все ж помітна. І бургомістр мав би це бачити. Особливо з огляду на те, що неподалік від його міста демонструють активність навіть воєнізовані неонацисти. Тому він мав би передбачити, що такі події раніше чи пізніше можуть статися”.

Держава робить недостатньо

Утім, у пасивності звинувачують не тільки комунальних політиків. Генеральний секретар Центральної Ради єврейських громад у Німеччині Штефан Крамер виступив у середу із закидами на адресу німецького уряду. На його переконання, на державному рівні робиться недостатньо для подолання проблеми ксенофобії. Зокрема, наголошує Крамер, досі не створено плану дій проти правого екстремізму. Замість того, щоб об’єднати всі зусилля й комплексно підійти до проблеми, поодинокі кроки робляться на лише на різних рівнях. Таку позицію підтримує і Петра Пау, депутат Бундестагу від опозиційної Лівої партії Німеччини:

„Допоки правий екстремізм, який вже давно означає загрозу для життя, буде розглядатися виключно як проблема, що виникає то у внутрішній політиці, то як молодіжний феномен, то як феномен східних земель, ми не зможемо його подолати”.

Східнонімецький феномен?

Політики й експерти давно розходяться в думках про те, чи є ескалація правоекстремістських і ксенофобських настроїв типовим феноменом східнонімецьких земель. Приміром, соціал-демократ Вольфґанґ Тірзе, який сам походить з колишньої НДР, переконаний, що насильницький правий екстремізм має однозначно східнонімецьке обличчя. На його думку, навіть у побуті багатьох східних німців можна прослідкувати ворожі до іноземців настрої. І поки ще невідомо, як таку ситуацію можна виправити.

Ксенофобія і на майбутнє залишатиметься проблемою в Східній Німеччині, переконані політики, експерти й представники неурядових організацій. Від них цими днями лунають заклики негайно проводити акції спротиву ворожому ставленню до іноземців. Адже лише активізувавши громадянську мужність, можна сподіватися на позитивний результат.