Коричнева тінь на зеленому газоні

„Існують малі й середні міста в Бранденбургу та інших регіонах, в яких я б не радив з’являтися людям з іншим кольором шкіри. Можливо, вони звідти більше не вийдуть живими”.

Зробивши таку заяву, Уве-Карстен Гайе, колишній речник уряду Гергарда Шредера, розворушив осине гніздо. До нього так відверто про проблему неонацизму в Німеччині не говорив ніхто. Тим більше, в світлі чемпіонату світу з футболу, на якому країна-господиня представляє себе як сучасна й демократична держава, що радо приймає гостей з усього світу.

Центральне питання, яке тепер обговорюють у всіх німецьких газетах, на радіо й телебаченні: чи справді на сході країни є райони, які іноземцям краще оминати? Політики це категорично заперечують. Говорить прем’єр-міністр федеральної землі Бранденбург Маттіас Плацек:

„Таке узагальнення, яке зробив Уве-Карстен Гайе, нікому не допомагає, воно неправильно змальовує ситуацію і швидше паралізує, ніж надає мужності в боротьбі з правим екстремізмом”.

Натомість самі іноземці кажуть, що колишній речник уряду Шредера має рацію. Моктар Камара, голова Африканської ради в Берліні:

„Політики можуть казати все, що завгодно, але фактом є те, що у Берліні та Бранденбургу є небезпечні райони для тих, хто має інший колір шкіри”.

Підтвердженням серйозності проблеми став напад на депутата Берлінської ради Гіязетина Саяна. У п’ятницю ввечері німецького політика турецького походження побили невідомі й зараз він перебуває у лікарні. Інцидент, що, очевидно, має расистське підґрунтя, стався у виборчому окрузі Саяна - районі Берліна Ліхтенберг, що вважається одним з центрів неонацистів. Сам постраждалий каже, що нападники обзивали його „чортовим турком”.

Ця історія надала нового поштовху дискусії про протидію неонацизму. Співголова „зелених” Клаудія Рот вважає, що іміджу країни напередодні чемпіонату світу з футболу шкодять не заяви, а факти. Рот каже, що йдеться про масштабну проблему насильства з боку правих екстремістів.

Цифри говорять самі за себе. У статистиці злочинів з правоекстремістським підґрунтям сумне лідерство у федеральної землі Бранденбург. 2004 року Федеральне відомство з охорони конституції зафіксувало там загалом 116 випадків, серед яких не тільки убивства чи нанесення тяжких тілесних пошкоджень, а й підпали, підкладання вибухових пристроїв та спротив поліції. Вірогідність стати жертвою нападу неонацистів у Бранденбургу у десять разів більше, ніж у таких західних землях як Гессен чи Рейнланд-Пфальц.

Опозиція вимагає від влади посилити не тільки каральні заходи, а й розробити концепцію протидії причинам поширення неонацизму, в першу чергу вирішити проблему безробіття в східнонімецьких землях. Говорить віце-спікер німецького Бундестагу, депутат Лівої партії Петра Пау:

„Я сподіваюся, що ми всі, незалежно від партійної приналежності, усвідомили, що це небезпека для людей. І не тільки тому, що жертвою став політик. Нам щодня доводиться протистояти проявам ксенофобії”.