1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Корупційна бомба для Петра Порошенка

Український журналіст Сергій Руденко
Сергій Руденко
8 березня 2019 р.

За три тижні до виборів президента України Петро Порошенко і його найближче оточення опинилися в центрі гучного корупційного скандалу. Про його наслідки - Сергій Руденко для DW.

https://p.dw.com/p/3EfFY
Президент України Петро Порошенко
Сергій Руденко вважає шанси Петра Порошенка на нове президентство примарнимиФото: picture-alliance/AP Photo/E. Lukatsky

Обіцянка провести реформу і міжнародний аудит концерну "Укроборонпром", яку Петро Порошенко дав 6 березня на засіданні Ради безпеки і оборони України, навряд чи відновить довіру до нього українців і міжнародних партнерів, яка похитнулася. Корупційний скандал зі зброєю за участю найближчого президентського соратника Олега Гладковського перетворився на інформаційну бомбу проти Порошенка. Петро Олексійович так старанно виводив на своїх білбордах слово "армія" і експлуатував образ головного захисника України, що не встиг отямитися, як головна його гордість - оборона країни - стала його ж ахіллесовою п'ятою.

Невідрубані руки друзів Порошенко

Восени 2017 року, відвідуючи одне з підприємств військово-промислового комплексу у Львові, Порошенко пафосно заявив, що тому, хто крастиме в армії, він відрубає руки. Свою обіцянку президент так і не виконав. І не тому, що, злякавшись гніву верховного головнокомандувача, красти перестали. Зовсім ні. Просто той, хто, ймовірно, робив це, виявився найближчим соратником президента Порошенка. Наприклад, той самий Олег Гладковський - тепер уже колишній заступник секретаря РНБО - і його син Ігор, яких програма "Наші гроші" звинуватила в причетності до корупції в оборонній сфері.

Сергій Руденко
Сергій Руденко

Протягом останніх двох тижнів журналісти-розслідувачі на чолі з Денисом Бігусом оприлюднили кричущі факти зловживань, які, судячи з усього, уможливили Гладковські під час виконання замовлень для підприємств "Укроборонпрому". Їм закидають завищення цін на комплектуючі, контрабанду комплектуючих з Росії, отримання відкатів і багато іншого. За даними журналістів, йдеться про сотні мільйонів гривень, що перекочували з бюджету в кишені наближених до Петра Порошенка людей. Схоже, що в той час, коли пенсіонери по копійці жертвували на підтримку української армії, хтось набивав кишені за рахунок оборонних замовлень.

Гладковські свою провину заперечують, наполягаючи, що, мовляв, б'ють не по них, а по Петрові Порошенку, який повторно балотується в президенти України. Особливо старається син колишнього заступника секретаря РНБО Ігор Гладковський, який з'являється в ефірі то з пародією на журналістів-розслідувачів, то ставлячи знак рівності між репутацією сім'ї Гладковських і Петра Порошенка - давнього друга і бізнес-партнера Гладковського-старшого. Чим, до речі, робить ведмежу послугу президенту. Адже якщо провина батька і сина Гладковських буде доведена, це може поставити хрест на політичному майбутньому Порошенка.

"Армія! Друзі! Бабки!"

Свою виборчу кампанію Петро Порошенко проводить під гаслом "Армія! Віра! Мова!". Журналісти-розслідувачі перефразували цей слоган на "Армія! Друзі! Бабки!". Слід сказати, що після оприлюднення інформації про можливу корупційну діяльність Олега Гладковського президентська сторона категорично все заперечувала і обіцяла судові позови проти журналістів. Трохи пізніше звинуватила керівника програми "Наші гроші" в роботі на іноземні спецслужби. І тільки потім силовики визнали: ці факти мали місце.

Генеральний прокурор Юрій Луценко стверджує, що про все описане журналістами його відомство знало ще в 2015 році. Щоправда, чому правоохоронці весь цей час спокійно спостерігали за тим, що відбувалося, ніхто не поспішає пояснювати. У тому числі й Петро Порошенко. Адже якщо він знав про те, що його друг Олег Гладковський причетний до корупції в оборонній сфері, то чому у відставку з посади заступника секретаря РНБО відправив його тільки зараз? А якщо не знав, то чи дійсно президент повною мірою володіє інформацією про ситуацію в сфері безпеки і оборони?

Відставка Гладковського-старшого і арешти колишніх топ-менеджерів "Укроборонпрому" відбулися після оприлюднення розслідування команди Дениса Бігуса. І скільки б генпрокурор Юрій Луценко не повторював, що прокурори, мовляв, і так готувалися дати відсіч "корупційній гідрі" в оборонній сфері, очевидно, що без участі ЗМІ цього б не сталося. Там, де мова йде про друзів і гроші, місця для справедливості і совісті просто не залишається. Особливо в умовах війни, коли кожна вкрадена копійка - це чистої води мародерство.

Президентські перспективи Порошенка під загрозою

Команда Порошенка впевнена: корупційний скандал зі зброєю під час президентської кампанії інспірований конкурентами глави держави. Звичайно ж, за підтримки Росії. Так це чи ні - сказати важко. Особливо тоді, коли Генпрокуратура каже про 350 мільйонів гривень, вкрадених з оборонки за чотири роки, і про 480 кримінальних справ проти справжніх мародерів.

Шукати в цьому черговий слід Москви принаймні нерозумно. Людська жадібність, на жаль, може проявлятися і без сторонньої допомоги. До речі, проведення міжнародного аудиту в "Укроборонпромі" зажадала посолка США в Україні Марі Йованович. При цьому вона публічно заявила про неефективність роботи керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького.

Звичайно, нинішній глава держави може нескінченно пишатися томосом, безвізом, різними реформами і багато чим іншим. Безсумнівно, в цьому є його заслуга. Але ось як пояснити, що в той самий час найближче оточення Порошенка крало гроші з оборонного бюджету і ніхто цьому не перешкоджав?

Можливо, відповідь на ці питання дасть чергова серія розслідування команди Дениса Бігуса, прем'єра якої запланована на 11 березня. Схоже, ще два-три тижні активного обговорення участі команди Порошенка в корупційних схемах в оборонці, і про президентські перспективи Петро Олексійович зможе забути. Запізнілий аудит "Укроборонпрому" і реформи навряд чи допоможуть нинішньому главі держави.

Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle в цілому.