Зустріч Трампа й Путіна
13 липня 2018 р.
"Ми говоритимемо про Україну, ми говоритимемо про Сирію, ми говоритимемо про вибори", - сказав наприкінці червня президент США Дональд Трамп після того, яка стало відомо про планування його зустрічі з кремлівським лідером Володимиром Путіним. Двосторонній саміт має відбутись 16 липня в Гельсінкі. Відповідаючи на запитання журналістів щодо можливої зміни в ставленні США до анексії Росією Криму, Трамп так і не дав чіткої відповіді. "Подивимось", - лише зауважив він.
У Кремлі, в свою чергу, вже визначили межі, в яких може вестись дискусія. "На порядку денному такого питання, як Крим, бути не може і не буде ніколи, оскільки Крим є невід'ємною частиною Росії. Всі інші питання - це питання консенсусу", - заявив днями в Москві прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков.
"Про Україну, тільки без України"
Варто нагадати, що від самого початку конфлікту з Росією США перебували на боці України. У березні 2014 року у Вашингтоні відразу засудили анексію Криму Росією й запровадили перші санкції проти Кремля. Але відтоді в Сполучених Штатах багато чого змінилося. З огляду на це у Києві з пересторогою очікують майбутню зустріч Путіна та Трампа. Дехто не приховує побоювання, що долю України знову ж таки вирішуватимуть за спиною самої України.
До тих, хто з насторогою ставиться до майбутнього американсько-російського саміту, належить, зокрема, Роман Безсмертний. Колишній віце-прем'єр України свого часу також представляв Київ у політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі. Свої побоювання він власне й пояснив тим, що Трамп та Путін говоритимуть "про Україну, тільки без України".
Тим часом офіційні представники української влади намагаються зберігати оптимізм. Так, спікер Верховної Ради Андрій Парубій висловив сподівання, що Вашингтон не змінить своє ставлення відносно України через одностайну підтримку Конгресу та тверду позицію Білого дому.
"Джавеліни" та санкції
Підстави для оптимізму справді є. Попри досить дружню до Володимира Путіна риторику Трампа, в минулому саме за чинного американського президента Україна почала отримувати від Сполучених Штатів летальну зброю. Зокрема, славнозвісні протитанкові ракетні комплекси Javelin. Хоча, на думку аналітика Інституту світової політики Миколи Бєлєскова, потенційний прибуток американських компаній, а не бажання підтримати Україну, міг бути вирішальним аргументом на користь того, аби Дональд Трамп все ж дав "зелене світло" наданню Києву летальних озброєнь.
Заспокійливо для української сторони на цьому тлі виглядає заява спеціального представника США з питань України Курта Волкера, яку він 10 липня зробив в інтерв'ю німецькому виданню Bild. У розмові із журналістами він виключив можливість завершення конфлікту на Донбасі в обмін на визнання анексії Криму з подальшим зняттям санкцій з Росії. Він також підкреслив зацікавленість Сполучених Штатів у введенні миротворчої місії ООН на сході України. "На жаль, цілком вірогідно, що Путін буде продовжувати заперечувати свою участь у конфлікті і, як наслідок, немає жодних підстав очікувати якого-небудь прогресу", - додав Волкер.
Також на думку Бєлєскова, від зустрічі двох президентів не варто очікувати врегулювання конфлікту на Донбасі. "Передусім, Трамп не схильний до заглиблення в деталі, тому з Путіним найвірогідніше буде обговорюватися перспектива покращення двосторонніх відносин в цілому", - пояснює експерт.
Зондування на неофіційному рівні
На неофіційному рівні українська сторона спробувала про всяк випадок прозондувати ситуацію в Білому домі. Принаймні про це повідомляє інформаційне агентство Reuters з посиланням на українські дипломатичні кола. За даними агентства, українські дипломати потайки вимагали від своїх американських візаві запевнень у тому, що Трамп не зрадить інтереси України під час зустрічі з Путіним.
Адже ще під час передвиборної кампанії Трамп обіцяв налагодити з російським колегою "дуже, дуже добрі відносини". "Я думаю, що я зможу з ним потоваришувати. В рамках цієї (російської, - Ред.) системи він був набагато кращим лідером, ніж наш президент (Барак Обама, - Ред.)", - казав Трамп ще у вересні 2016 року.
На тлі скандалу щодо російського втручання в американські вибори нинішній глава Білого дому став обережнішим у своїх висловлюваннях, але не відмовився від ідеї налагодження відносин із Москвою. "Я вважаю, що дружба з Росією, Китаєм, з іншими (країнами, - Ред.) є чимось добрим, а не поганим", - зазначив американський президент у вівторок, 10 липня, перед вильотом до Європи, де він взяв участь у саміті НАТО.
Знайомий сценарій
Експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Микола Капітоненко, у свою чергу, радить не надто згущувати фарби: публічно невизначене ставлення Трампа до питань санкцій та статусу Криму можуть бути "гачками", які американський президент закидає напередодні саміту, аби з'ясувати, яку ціну готовий буде заплатити його російський візаві за вирішення болючих для нього питань у відносинах із Сполученими Штатами.
Через обмеження з боку Конгресу США, реальних важелів для того, аби самостійно зняти санкції та визнати анексію Криму, у американського президента немає, нагадує Капітоненко. Ухвалений рік тому "Акт про протидію супротивникам Америки за допомогою санкцій" обмежує спроможність президента США самостійно скасовувати раніше запроваджені санкції, і тепер це потребуватиме обов'язкового дозволу з боку конгресменів.
"І в Кремлі це також чудово розуміють, тому не поспішають сприймати таке "загравання" американського президента всерйоз", - впевнений Капітоненко.
На цьому тлі аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач очікує, що підсумки майбутньої зустрічі в Гельсінкі нагадуватимуть результати нещодавнього саміту Трампа з лідером Північної Кореї Кім Чен Ином. "Буде багато посмішок і компліментів. Ми почуємо, як американський президент хвалитиму Путіна і проголошуватиме сам факт цього саміту історичною перемогою", - прогнозує експерт. Але реальних конкретних дій і поступок з обидвох боків, на думку Горбача, не буде.