Зона вільної торгівлі з ЄС: шокова терапія, про яку чомусь не говорять
22 вересня 2011 р.
23 вересня в Брюсселі має завершитися останній раунд переговорів про створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Українську делегацію на них очолює перший віце-прем’єр-міністр Андрій Клюєв. Останні найпринциповіші політичні питання повинні бути з'ясовані під час візиту президента Віктора Януковича до європейської столиці 20 жовтня. Після цього Україна фактично почне ставати частиною зони вільної торгівлі Європейського Союзу (DCFTA). Перед яким історичним викликом насправді стоїть Україна, розповіла Deutsche Welle аналітик генерального директорату зовнішньої політики Європарламенту Іна Кірш ван де Ватер.
Фахівець проаналізувала досвід реформ, отриманий колишньою НДР і країнами Східної Європи, які вступали до ЄС, і каже, що Україні слід рахуватися зі схожими процесами. Модернізація економіки й структур, як результат – підвищення привабливості України для іноземних та вітчизняних інвесторів. Окрім європейського ринку із понад 500 мільйонами споживачів, українські підприємства зможуть знайти нових клієнтів на ринках Північної Африки, Туреччини та тієї ж Росії.
«На початку певні ринки будуть зруйновані»
Однак ці реформи вимагатимуть від України неабияких затрат. На перших порах, підкреслює Іна Кірш, вони призведуть до руйнування певних внутрішніх ринків та закриття численних підприємств. Наприклад, за словами експерта, Україна отримає дуже багато проблем з харчовими продуктами. Після відкриття ринків буде здійснюватися тиск щодо поліпшення якості виробництва й ефективнішого користування сільським господарством.
За словами співробітниці генерального директорату зовнішньої політики Європарламенту, спочатку українські споживачі будуть віддавати перевагу якіснішим продуктам, що походять з ЄС. «Така психологія людини – якщо є вибір між йогуртами Danone та «Рідний», то я оберу Danone, тому що він з Франції. Ми знаємо, що Danone все одно вже виробляє тут, це не найбільша проблема. Але це стосуватиметься також й інших продуктів», - пояснює Кірш. Для того, щоб залишитись конкурентоспроможним в умовах відкритого ринку, сільському господарству України терміново необхідно поліпшувати якість та продуктивність.
У такому разі, за прогнозом Кірш, може зрости експорт зерна та олійних культур. І хоча українські аграрні вироби не зможуть експортуватись до Євросоюзу, на чому принципово стоїть європейська сторона, є сподівання, що здійснені на селі реформи компенсуються в інших речах. Зокрема, можна було б розширити свою присутність у Північній Африці та суттєво наростити обсяги експорту до Туреччини, каже Кірш.
Олігархи вже роблять «євроремонт» свого бізнесу
Закриття чекає частину вугільних шахт Донбасу. Представниця зовнішньополітичного директорату Європарламенту згадує дослідження, підготовлене на замовлення ЄС в червні 2011 року, в якому Україні рекомендується до 2016 року закрити загалом 29 шахт. «Слід лише нагадати про чималі політичні проблеми при закритті шахт з видобутку кам’яного вугілля у Північному Рейні-Вестфалії, щоб уявити собі, які соціальні розлами можуть трапитися при цьому в Україні»,- каже аналітик.
Не виключено, що така перспектива приголомшить багатьох шахтарів та мешканців Донбасу. Але, за словами Кірш, насправді в Україні багато хто свідомий майбутніх перетворень. Частина економіки вже перебудовується. «Ми знаємо, що деякі олігархи вже будують нові підприємства за європейськими стандартами. Вже є люди, які тримають у голові зону вільної торгівлі та орієнтують свої підприємства в цьому напрямку»,- зазначає Іна Кірш.
Щодо інших галузей і продуктів, то цілком підготовленим до світового ринку, на думку європейського аналітика, є українське сталевиробництво. А галузь виробництва добрив та іншої хімічної продукції - також готова до експорту. Водночас великі проблеми принесе перехід до відкритого ринку для автомобілебудівної промисловості. «Ми знаємо, що в цій сфері на даний момент існують великі проблеми. І тут дуже важливим є перехідний термін»,- підкреслює Кірш.
Замість суспільної дискусії – свідоме замовчування
Система, яку доведеться перетворювати, насправді важко піддається лікуванню. «Нині економіка України є ще антиподом того, до чого прагне її уряд. Характерною рисою економіки є обмежена конкуренція та розлога і непрозора система державної допомоги. Всі сфери життя просякнуті корупцією, а система державної економіки і пов’язаний з нею високий рівень бюрократії перешкоджають економічному розвитку. Тому економічний клімат для більшості підприємців є швидше поганим, активний середній клас, який у сучасних економіках є рушійною силою економічних реформ, майже не може розвиватися»,- наголошує Іна Кірш у своєму дослідженні, яке опублікував Фонд імені Еберта.
На противагу Польщі та іншим колишнім країнам-кандитатам на вступ до ЄС, де процеси модернізації фінансував Євросоюз, Україні те саме доведеться здійснити власним коштом. Оскільки її не запрошували до ЄС. Реформи, як передбачають західні експерти, будуть коштувати Україні «надзвичайно великої кількості грошей, поту та енергії». Ще гірше те, що для багатьох болісні реформи стануть неочікуваними. Тому що нині, скаржаться спостерігачі, замість предметної дискусії між політиками та політиками й суспільством, що стосувалася б теми майбутнього відкриття ринків, влада та опозиція в Україні зайняті зовсім іншим.
Автор: Захар Бутирський
Редактор: Володимир Медяний