За кулісами ЮНЕСКО: як ухвалюються рішення про культурну спадщину?

Звісно, до ЮНЕСКО надходить сила-силенна різних пропозицій з усіх куточків світу. Від дуже вартих уваги до абсолютно абсурдних, розповідає Дітер Оффенгойзер, який працює в німецькому відділенні ЮНЕСКО. «Приміром, був випадок, коли кілька берлінців зібралися й вирішили, що їхню улюблену кнайпу варто долучити до списку культурної спадщини ЮНЕСКО», - пригадує Оффенгойзер.

Танго, батик і фестиваль драконів

Кілька днів тому світовою культурною спадщиною визнали латиноамериканське танго, фестиваль човнів-драконів у Китаї, індонезійську техніку розпису батик та загалом ще понад сім десятків інших нематеріальних світових культурних цінностей. Не так вже й давно, з 2003 року ЮНЕСКО ухвалила спеціальне рішення про те, що й нематеріальні культурні цінності можуть визнавати культурною спадщиною людства. Але шлях до списку ЮНЕСКО є дуже непростим. Від ідеї до її втілення минає не один рік, каже Оффенгойзер. Хто серйозно хоче досягти отримання почесного титулу «світової культурної спадщини», має набратися сил і терпіння.

Заява на кількасот сторінок

За два роки до вирішального засідання комісії ЮНЕСКО має бути подано відповідну заяву. «Ще десь так тридцять років тому такі заяви мали бути не довшими за 10 сторінок. Нині ж відповідні звернення мають довжину кілька сотень аркушів», - розповідає Оффенгойзер. У цих заявах зацікавлена сторона детально викладає свої аргументи, чому той чи інший ландшафт, місто, пам’ятка або традиції мають бути включені до світової культурної спадщини. Звичайно, багатослівні самовихваляння не є основою, на якій ухвалює свої рішення ЮНЕСКО. Після подання заяви – справа за незалежною експертизою. Часто ЮНЕСКО звертається по допомогу до Міжнародної ради охорони пам’яток ICOMOS. Ця ж інституція знаходить експертів, які детально аналізують кожен викладений у заявах аргумент, неодноразово проводять дослідження на місцях та виносять свій вердикт.

Долучати чи не долучати до списку

«Як правило, відповідне рішення експертів є однозначним – включати чи не включати претендента до списку світової культурної спадщини чи ні. Хоча іноді фахівці рекомендують ще доопрацювати заяву, перенести ухвалення остаточного рішення на наступний рік чи по-новому оформити заяву», - пояснює Оффенгойзер. Від 80 до 90 відсотків своїх рішень ЮНЕСКО ухвалює на основі рекомендацій незалежних експертів. Це дуже чітка й прозора процедура, підкреслює Оффенгойзер. Тому представника ЮНЕСКО просто обурює, коли в ЗМІ порівнюють його організацію з Нобелівським комітетом, який ухвалює свої рішення в дуже таємничий спосіб.

Автори: Зільке Ламанн-Ламмерт, Леся Юрченко

Редактор: Наталя Неділько